Аратта - На головну

19 січня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Акт вандалізму, чи…?

Надзвичайна подія Регіон: Київська область 4630 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 4.02.2009 01:33 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Акт вандалізму, чи…?
Акт вандалізму, чи…?
На меморіалі пам’яті жертв Голодомору поблизу Борисполя зникла бронзова скульптура.

26 листопада минулого року помпезно, за участю Президента України, обласного та районного керівництва, поблизу Борисполя було відкрито величний меморіал пам’яті жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Тоді говорили, що вартість його становить близько 9 мільйонів гривень. Та мова не про це.

Прямуючи минулого вівторка надвечір до райцентру, автор цих рядків був дуже здивований, помітивши в сутінках, що ніби зник один із головних елементів того пам’ятника – бронзова фігура помираючої української дівчини із затиснутим у руці колоссям пшениці.

Аби пересвідчитись, що так воно є насправді, довелось пригальмувати авто і дати задній хід. Дійсно, лише витоптана місцина залишилась від тієї скульптури.
Найперше виникла думка, що це – черговий акт вандалізму. Бронзу ж бо можна вигідно здати закупівельникам металобрухту. Однак, відразу сам собі і заперечив, оскільки у кишеню таку здобич не покладеш. А скористатись посеред дня та ще в такому місці якимсь механізмом не кожен наважиться.

Спробував зателефонувати кільком районним керівникам, щоб дізнатись якісь подробиці, але їхні телефони мовчали і того вечора, і наступного ранку. Народ же, як завжди, уже має кілька власних версій неординарної події.

За однією з них, ніби хтось чув, що ту скульптуру забрали на якусь реставрацію. Дивно, що можна реставрувати у металевого витвору мистецтва на третьому місяці його існування?

Друга версія більш правдоподібна і до гіркоти банальна. Її прихильники стверджують, що скульптору – автору меморіалу – елементарно не заплатили за роботу. Тому він, доведений до відчаю, і вдався до такого неординарного кроку, аби захистити свої законні права.

Що ж, у нашій державі все можливо.
Довідка.

26 листопада на трасі «Київ — Бориспіль», біля повороту до аеропорту, було відкрито меморіал до 75-ої річниці Голодомору в Україні. Пам’ятник, вартістю близько 9 млн. грн., збудований за ініціативи Бориспільської райдержадміністрації за спонсорські кошти, символізує мільйони жертв, які загинули голодною смертю на родючих чорноземах: бронзова скульптура помираючої дівчини, яка тримає в руках колосся пшениці. Далі — гранітний хрест і стіна пам’яті, де викарбувані уривки зі спогадів свідків голодомору 1932 – 1933 рр.

На урочистостях були присутні Президент Віктор Ющенко, голова Київської ОДА Віра Ульянченко, керівники Борисполя і району, депутати ВР і місцевих рад, мешканці різних районів Київщини. Про страшні картини 30-х років ХХ ст. розповідали старенькі бабусі, очевидці голодомору, яким на той час було по 10 років: Марія Терентіївна Кущ (с. Велика Стариця), Анастасія Автономівна Бедій (с. Глибоке), Ольга Федорівна Петрусь (с. Іванків). До меморіалу поставили сотні свічок, поклали квіти і землю з кожного району Київської області.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Надзвичайна подія»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Найкращі закони народжуються зі звичаїв”
Жозеф Жубер

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.