Аратта - На головну

30 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовший духовий музичний інструмент в світі - це трембіта, — конічна дерев’яна труба без бокових отворів. ЇЇ довжина може досягати чотирьох метрів. Діапазон трембіти — дві з половиною октави. Її звуки чутно більш ніж за десять кілометрів. Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент і досі використовується. Трембітарі сповіщають горян про важливі події. Якщо Ви включите до програми своєї подорожі один з фестивалів краю, то обов’язково познайомитеся з незвичайним інструментом.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Японські вчені виявили гравітаційні аномалії на зворотному боці Місяця

У світі науки 16500 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 13.02.2009 18:43 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Японці виявили гравітаційні аномалії на зворотному боці Місяця
Японці виявили гравітаційні аномалії на зворотному боці Місяця
Японський місячний зонд “Kaguya” вперше виявив гравітаційні аномалії на зворотному боці Місяця. А японські астрономи склали детальну топографічну карту поверхні супутника Землі із раніше невідомими областями південного та північного полюсів.

Топографічна карта, авторами якої стали Хіроші Аракі із Національної астрономічної обсерваторії Японії і його колеги з Японії, США та Німеччини, перша серед подібних, оскільки описує поверхню супутника від полюса до полюса як на видимій стороні Місяця, так і на тіньовій її частині. Карту із роздільною здатністю у 15 кілометрів було складено за допомогою двох субзондів - “Окіна” і “Оуна”.

Крім того, одній із груп вчених на чолі з Норіюкі Намікі з Університету Кіушу стали відомі нові подробиці історії зіткнень Місяця з великими і малими небесними тілами. За словами експертів, у період активного вулканізму крім кратерів ці зіткнення залишили сліди і під поверхнею Місяця. Розглядати їх стало можливо тільки при дослідженні структури її гравітаційного поля.

Вчені також з'ясували, що найбільш висока точка Місяця знаходиться на краю кратера Діріхле-Джексона поблизу екватора і височіє над іншою поверхнею на 11 кілометрів. Найбільш глибока западина на Місяці - дно кратера Антоніаді поблизу південного полюса, яке утоплено на дев'ять кілометрів углиб місячної поверхні.

Водночас, Аракі і його колеги змогли визначити жорсткість місячної поверхні, яку протягом мільйонів років бомбардували комети, астероїди та метеорити.

З цих розрахунків виходить, що в даний час води на Місяці, зрозуміло, у формі льоду, дуже мало, і ймовірно мало було завжди не тільки на поверхні, але і під ґрунтом. Якби вода колись у минулому текла десь під поверхнею Місяця, його кора, на думку учених, повинна була б бути відносно податливою. Проте насправді це не так.

Поверхня Землі набагато гнучкіша - вона піднімається або навпаки опускається під дією потоків води - річок, морів і океанів.

Ці висновки, на думку авторів, дозволять вченим надалі зробити аналогічні висновки щодо наявності вологи на інших планетах.

Зокрема, твердість поверхні Марса знаходиться десь між твердістю земної і місячної поверхонь. Враховуючи повну відсутність тектонічної активності на червоній планеті можна укласти, що якщо вода на Марсі і є в якій-небудь формі, то знаходиться вона глибоко під поверхнею.

Група Намікі, у свою чергу, виявила на тіньовий стороні Місяця негативні гравітаційні аномалії у формі кілець. Вони можуть бути кратерами, які заповнено вулканічними базальтами, або застиглими мантійними породами, які піднято в результаті зіткнення до поверхні, вважають вчені.

Аналогічні кільцеві, проте, позитивні, аномалії були у минулому виявлені на видимій стороні Місяця.

Негативні кільцеві гравітаційні аномалії Намікі пов'язує з менш щільними породами.

Як і група Аракі, Намікі та колеги заявляють про більшу твердість тіньової сторони у порівнянні із відносно м'якою видимою. На думку вчених, таку різницю у властивостях видимої та тіньової сторін Місяця можна пояснити більш холодними умовами, при яких формувалися кратери.

Опубліковані наукові свідчення набагато детальніше описують етапи розвитку Місяця, чим свідчення, отримані в ході багатьох місячних місій минулого століття, проте, незабаром, і вони будуть доповнені дослідниками, що працюють з китайським місячним зондом "Чан'є-12 (Chang'e-1) і Індійським "Чандраян-1" (Chandrayaan-1). Весною цього року NASA так само запускає свій місячний орбітальний зонд (Lunar Reconnaissance Orbiter, LRO).

Місяць - природний супутник Землі

Місяць здійснює повний оберт навколо Землі проти годинникової стрілки за 27,32 доби, якщо узяти за точку відліку далеку зірку; це так званий зоряний місяць.

Але по відношенню до Землі, яка одночасно звертається навколо Сонця, час обертання складає 29,5 доби. Цей час рівний місячному місяцю, тобто часу, за який Місяць проходить дві однакові фази, наприклад, між двома повними місяцями; це так званий синодичний місяць.

Місячна орбіта - сильно витягнутий еліпс, через що відстань нашого супутника від Землі сильно змінюється; від 356 000 км. в перигеї до 407 000 км. в апогеї. Як наслідок, змінюється і видимий діаметр Місяця: якщо дивитися на супутник неозброєним оком, в окремі вечори він здається більшим, в інші - меншим.

Через близькість Землі і Місяця земне тяжіння примушує Місяць обертатися навколо власної осі за 27,32 доби, що дорівнює часу, необхідному для повного обертання супутника навколо Землі, і тому Місяць завжди повернений до нас однією і тією ж стороною. Але практично із земної поверхні можна спостерігати трохи більше половини Місяця. Місячна орбіта відхиляється приблизно на 5o по відношенню до екліптики, а вісь Місяця - на 1,5o по відношенню до її орбіти, тому можна бачити до 6,5o над і під місячними полюсами. Таке явище називається лібрацією широт.

Місяць коливається і по довготі, тому що швидкість, з якою він рухається по орбіті, змінюється залежно від відстані до Землі, тоді як нахил осі не змінюється. От чому здається, що, обертаючись навколо Землі, Місяць здійснює відхилення то на схід, то на захід, демонструючи до 7o з кожного боку. Отже, спостерігати із Землі в цілому можливо 59% місячної поверхні.

Характеристики Місяця

Середня віддаленість від Землі - 384 000 км. (мінімальна - 356 000 км.; максимальна - 407 000 км.)
Діаметр - 3476 км.
Середня швидкість орбітального руху - 1 км/с
Період обертання - 27 діб 7 год. 43 хв. 12 с.
Сидеричний період обертання - 27 діб 7 год. 43 хв. 12 с.
Синодичний період обертання (фази) - 29 діб 12 год. 44 хв. 0,3 с
Маса - 7,35 х 1022 кг.
Щільність - 3,35 г/см3.
Атмосфера - відсутня.

За матеріалами РІА Новості
Фотографія зворотного боку Місяця
Фотографія зворотного боку Місяця

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «У світі науки»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Державне думання для українського хама чуже і незрозуміле”
В‘ячеслав Липинський

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.