Аратта - На головну

23 березня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


У Биківні археологи шукають правду - вони з'ясовують, скільки насправді жертв НКВС поховано в лісі під Києвом

Національне питання Регіон: м.Київ 4376 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 11.08.2006 14:36 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

У Биківні археологи шукають правду - вони з'ясовують, скільки насправді жертв НКВС поховано в лісі під Києвом
У Биківні археологи шукають правду - вони з'ясовують, скільки насправді жертв НКВС поховано в лісі під Києвом
Вже місяць у меморіальному комплексі Биківня співробітники Меморіалу проводять розкопки.

Мільярди вір - зариті в чорнозем
Мільярди щасть - розвіяні у прах

Василь Симоненко


Символічно, що дерева в цьому лісі пов'язані рушниками. Адже їх садили на місці поховань - тут кожне дерево - могила.

- Недавно нам вдалося знайти одне поховання, що не зачепили мародери, - говорить директор спеціалізованого державного підприємства "Україна" В’ячеслав Осипенко. - Там було 13 тіл, і у всіх були руки зв'язані дротом за спиною. Серед незвичайних знахідок - печатка, ймовірно вона належала НКВС.

Ще знаходять ґудзики, футляри для окулярів, гребінці, зубні щітки, флакони одеколону, ручки - все те, що дозволялося брати з собою при фразі: "З речами - на вихід!".

Земля усіяна кілочками. Так археологи і пошукачі відзначають поховання, які ще належить розкопати.

Розкопки тут продовжуватимуться ще два місяці .

- Ми хочемо наблизитися до істини. У книгах, присвячених Биківняньській трагедії, встановлено тільки 4 або 5 тисяч прізвищ. Багато фахівців сходяться на 20 тисяч загиблих. Наша робота якраз і потрібна для того, щоб не було різночитань, - продовжує В’ячеслав Осипенко. І додає, що про цю трагедію необхідно знати.

- Мене змусив задуматися випадок у маршрутці. Я попросив кондуктора зупинити біля меморіалу, а вона навіть не знала, що це таке. Вона щодня проїжджає поруч із пам'ятником, і навіть не поцікавилася, що він позначає...

ЗНАЮЧА ЛЮДИНА

Лесь Танюк, народний депутат України, який і знайшов поховання в Биківняньському лісі:

- У 1962 році ми створили в Києві Клуб творчої молоді, який займався питаннями такого роду поховань. Одного разу до мене підійшла жінка, і сказала, що під Києвом людей лежить більше, ніж на Соловках. Ми створили групу, куди увійшла Алла Гориста, Василь Симоненко, я.

У серпні 1962 року ми побували в цьому лісі. Знайшли там старенького діда, який показав могили, і розповів їх історію. "Ось тут жертви лежать, тут чекісти, а тут інші, які їх розстрілювали...". Тут Василь мені говорить: "Глянь!". Я обернувся, дивлюся: хлоп'ята у футбол грають. Придивився - а у них замість м'яча дитячий череп. Потім дивлюся, на воротах такі ж черепи. Ми написали про це в Київську міськраду, і нас почали переслідувати. Василя Симоменко жорстоко побили. Думаю, і смерть Алли якось пов'язана з цією справою.

У 1972 році в Биківні вже працювали мародери: розкопували могили, шукали золото. У 1988 році у цій справі була створена комісія. Пізніше в газетах писали, ніби всі розстріли зробили фашисти. Був навіть такий міністр МВС Гладиш, який офіційно заявив, що покладе партквиток, якщо там знайдуть хоч одну людину, розстріляну НКВС. У лісі поставили камінь, на якому написали, що тут покояться останки людей, розстріляних фашистами. Через декілька років його збили, і поставили хрест. Так тут з'явився пам'ятник національного значення.

Поховання в Биківні були виявлені в 80-і роки, завдяки зусиллям Леся Танюка і його соратників. У Биківняньському лісі поховано близько 120-130 тисяч жертв сталінських репресій 1937-38 років. Власне розстріли відбувалися в Жовтневому палаці, де раніше знаходилося НКВС. Трупи звозили в 19-й квартал лісу, і таємно закопували.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Національне питання»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Навчаючи інших, ми вчимося самі”
Сенека

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.