Аратта - На головну

28 травня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Прадавні жителі України відходили у вічність, прямуючи на південь

За межею віків Регіон: Тернопільська область 6931 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 29.08.2006 15:57 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Прадавні жителі України відходили у вічність, прямуючи на південь
Прадавні жителі України відходили у вічність, прямуючи на південь
Наші предки вміло вибирали місця для цвинтарів: на пагорбі без людських жител, доріг і води. Мерці не заважали живим, маючи й собі “чистий спокій”.

“Високий Замок” вже писав про поховання висоцької культури XIII - початку XII століття до н.е., виявлені на території села Жукова Бережанського району Тернопільської області.

Кореспондент “ВЗ” побувала на місці розкопок, щоб дізнатися про них більше.

Пошуки за допомогою вихованців Бережанського дитячого екологічного клубу “Край” (керівник Галина Проців) та ентузіастів із куреня імені братів Лепких (Олександр Улан) уже другий місяць поспіль веде відомий львівський археолог, кандидат історичних наук Микола Бандрівський. За цей час у сільських урочищах Скрилів і Лісок вдалося розкопати добре збережену споруду пізньоримського часу (I-II століття н.е.) із великою кількістю кераміки, унікальний енколпіон – двосторонній бронзовий хрест, срібні римські динарії – луцили середини II століття нашої ери тощо. Трапляються у цих місцях і давніші предмети - ще трипільської епохи.

А могильник висоцької культури археологи знайшли в урочищі Гук, на лісистому пагорбі, з якого відкривається чудова панорама на Жуків. Розповідаючи про польові дослідження, Микола Бандрівський зробив суттєву ремарку. “Зауважте, - казав він, - як вміло вибирали місця для цвинтарів наші предки: на пагорбі без людських жител, доріг і води. Мерці не заважали живим, маючи й собі “чистий спокій”.

Моторошнуваті для непризвичаєного спостерігача кістяки давніх людей, виявлені наразі у восьми похованнях, є для науковців безцінним матеріалом для вивчення. Правда, кістки настільки спорохнявіли, що їх потрібно просочувати спеціальним розчином ацетону і клею. В одному із поховань збереглися останки молодої, судячи зі стану зубів, особи. Поруч зі скелетом лежали бронзова шпилька, якою скріплювався саван на померлому, і бронзовий браслет.

- У племен висоцької культури був цікавий поховальний обряд, - розповів львівський археолог. - Вони клали мерців у землю головами чітко на південь. Давні люди вірили у те, що сонце, сягаючи найвищого піку, передає частку могутності і померлим, тому не боялися смерті, сприймаючи її як “ворота” для переходу в інший світ.

З антропологічної точки зору давні люди були класичними індоєвропейцями: мали голови продовгуватої форми, високе чоло. Археолог показав на щелепи мерців – важкі, розвинуті, істинно арійського типу. Це були люди високі і міцні.

Першовідкривачем поховання є уродженець Жукова, нині львів’янин Михайло Білик. Ще у сьомому класі він знаходив в урочищі Гук крем’яні і керамічні вироби, а цього літа домігся того, аби пошукові роботи проводили на серйозному науковому рівні. У Жукові відкрито вже сім пам’яток давньої культури – поселень, зольників, поховань. Роботи тривають, і дослідники сподіваються на нові цікаві знахідки.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За межею віків»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Історія народу починається не з писемних згадок про нього, а з тих часів, які історична пам'ять цього народу зберегла””
Юрій Шилов

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.