- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
У США розпочато процес депортації 88-річного українця Івана Калимона, якого підозрюють у причетності до страт у часи Другої світової війни. Але правозахисники сумніваються в готовності Києва прийняти його.
За даними американського слідства, Іван Калимон служив у лавах української допоміжної поліції у Львові й брав участь у стратах та акціях з депортації цивільного населення до концентраційного табору в Плугові.
Два роки тому Калимона було позбавлено громадянства США, коли власті довідалися про факт його співпраці з нацистами. Сам підозрюваний відкидає звинувачення на свою адресу, стверджуючи, що не брав участі в каральних операціях і не визнає автентичності документів американського мінюсту, які можуть бути використані як докази його вини.
Сумніви щодо ідентичності
Торік у рамках створення документального фільму телеканалу «Dіscovery» американські експерти провели графологічний аналіз документів, порівнюючи підпис Калимона буцімто його ж почерком на паперах нацистської адміністрації окупованого Львова. Однак спеціалісти не змогли дійти однозначного висновку щодо тотожності підписів.
Розслідуванням діяльності Калимона у складі допоміжної української поліції зацікавилися й у Польщі. Слідчий з жешувського відділу польського Інституту національної пам’яті Гжегож Малісевич повідомив, що польська сторона хотіла б допитати Івана Калимона щодо подій у львівському гетто. Однак поки що польські слідчі утримуються від висунення обвинувачень.
Євреї-поліцаї супроводжують, разом із німцями, колону
Де судитимуть Калимона?
Та найбільшої інтригою залишається те, де судитимуть Калимона у разі депортації. У єрусалимському Центрі Симона Візенталя, який упродовж багатьох років закликав до притягнення Калимона до відповідальності, нині скептично ставляться до можливості проведення судового процесу в Україні.
Київ, за словами голови центру Ефраїма Зурова, як і у випадку не менш гучної справи іншого українця – Івана Дем’янюка, не захоче приймати в себе підозрюваного у співпраці з нацистами, посилаючись на те, що у часи Другої світової війни Україна не була незалежною державою: «Я вважаю це твердження слушним, хоча справжня проблема в тому, що Україна взагалі не хоче розслідувати подібні справи. У випадку ж Калимона його могли б прийняти поляки, адже Львів до нацистської окупації належав до Польщі», - сказав Зуров в інтерв’ю «Німецькій хвилі».
Водночас, на думку експерта, найоптимальнішим варіантом було б те, аби надалі відповідальність за проведення усіх судів над депортованими колаборантами взяло б на себе правосуддя Німеччини.
Від “Аратти”: до речі, щодо Калимона, то нещодавно були публікації на цю тему, але дещо іншого змісту.
, саме вони знайшли в українських архівах згадку про якогось Калимона, якимй служив поліцаєм. Проте, поляки не висували проти громадянина США українського походження Івана (Джона) Калимона жодних звинувачень, лише висловивши бажання допитати його в якості свідка.
Втім, очевидно, є певна тенденція: хтось явно задався метою зробити із українців образ холуя-нациста.
І тут не варто довго шукати сценаристів.
Але наразі є й інше питання, пов'язане із потугами правосуддя: дуже багато документів свідчать, що у єврейських гетто були й поліцаї-євреї. Але щось немає жодного свідчення про правосуддя над ними.
Дивно.
Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Актуально
2491 перегляд
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
