Аратта - На головну

25 липня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Кредитний рух. Перезавантаження.

Економіка Регіон: м.Київ 5568 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 14.09.2006 17:22 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Зліва направо: Гжегош Бучковський, Андрій Оленчик, Богдан Козій
Зліва направо: Гжегош Бучковський, Андрій Оленчик, Богдан Козій
Сьогодні, 14 вересня, у приміщенні Спілки журналістів України відбулося чергове засідання Національного прес-клубу, на якому обговорювалося, як уникнути системної кризи у кредитних спілках, а також було заявлено про початок створення українсько-польської страхової компанії, яка б виступила в кредитних спілках потужним інструментом гарантування надійності депозитів і захисту членських внесків.

Одним із ньюзмейкерів, який власне і заявив про це, був Гжегош БУЧКОВСЬКИЙ, президент Товариства Взаємного Страхування і Товариства Страхування Життя Кооперативних Ощадно-кредитних кас (Польща). Він відзначив, що польські ощадно-кредитні каси (аналог українських кредитних спілок) створили свою страхову систему безпеки депозитів самотужки без допомоги держави.

Цікаво, що в польських ощадно-кредитних касах загалом зосереджено грошей в 2 рази більше, ніж в банках. І ось тепер вони готові не тільки передати свій досвід українським кредитним спілкам, а й інвестувати свій капітал в Україну.

До кінця цього року в Україні може бути страхова компанія, де засновниками будуть польські ощадно-кредитні каси і українські кредитні спілки і яка буде управлятися як польськими, так і українськими фахівцями. Окрім головної функції - страхування вкладів, заради якої і створюється ця фінансова структура, планується надавати інші страхові послуги – всього 30 страхових продуктів. Але всі ці послуги будуть надаватися тільки членам кредитних спілок.

На питання одного з журналістів про назву компанії пан Гжегош БУЧКОВСЬКИЙ сказав, що назва буде красива. Але поки що робоча назва “Страхова компанія кредитних спілок”.

Андрій ОЛЕНЧИК, член Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, директор Департаменту нагляду за кредитними установами, який стояв у витоків створення в Україні кредитних спілок і добре розуміється на всіх їхніх проблемах, розповів про те, що за останні 2 роки кількість кредитних спілок виросла на 20% і станом на 1 вересня 2006 року складає 776 кредитних спілок, що об’єднують 1459 тис. членів. Сумарні активи кредитних спілок складають 2568 млн. грн., а власний капітал – майже мільярд гривень. Також він зазначив, що підвищується кількість кредитних спілок в селах, що є дуже важливим.

Але є фактори, що заважають перетворенню кредитних спілок на потужну фінансову ситстему, а саме:

- сотні кредитних спілок перебувають у стані стагнації;

- зберігається тенденція до домінантного позиціювання кредитних спілок на кредитному ринку Україні у сфері споживчого кредитування (майже 50%), бізнес-кредитування складає орієнтовно 14%, кредитування на потреби підсобних селянських та фермерських господарств – 3%, іпотечне кредитування – менше 8%;

- кредитні спілки досі ще не складають цілісну кількарівневу систему, яка б передбачала власну стабілізаційну програму, механізми страхування вкладів і канали їх рефінансування;

- багато кредитних спілок у своїй діяльності не повною мірою дотримуються кооперативним принципам управління.

Отже, кредитні спілки стоять перед концептуальним вибором – або реформуватися у потужну систему, або й далі йти шляхом поступового згасання присутності на фінансовому ринку України.

Перехід до нового якісного стану може відбутися завдяки запровадженню Національного Ринкового Бренду, носіями якого мали б бути кредитні спілки, що відповідають таким ознакам, як фінансова стабільність, дотримання кооперативним принципам управління, участь у системі фінансової стабілізації та гарантування вкладів.

Андрій Оленчик звернув увагу всіх присутніх на значок, який носить на лацкані піджака пан Гжегош Бучковський – це польський національний символ всіх польських кредитних спілок. Українського національного бренду кредитних спілок немає, хоча, на його думку, мінімум 300 кредитних спілок в Україні будуть зацікавлені в створенні такого єдиного бренду – такого собі знаку якості їхніх послуг.

Таким національним брендом будуть користуватися лише фінансово стабільні спілки і він сигналізуватиме, що ця кредитна спілка є класичною і їй можна довіряти.

Ми знаємо, що робити, - каже Андрій Оленчик, - наші колеги в Угорщині, Польщі, Литві проходили цей шлях, хоча в кожного він був свій”.

Сьогодні в Україні у кредитному русі поряд із класичними кредитними спілками, які діють в інтересах своїх членів і прагнуть дотримуватися принципів кооперації, тобто працюють “по-білому”, поки що існують так звані “чорні” та “сірі” кредитні спілки. “Чорні” – це банальні фінансові піраміди. Раніше, коли не було належного державного регулювання, їх було багато. “Сірий” сектор – це так звані псевдокредитні спілки. Їм не можна закинути, що вони діють не за законом, але вони не дотримуються принципів кооперації. Одним із шляхів вирішення цього питання і є створення в тій чи іншій формі системи стабілізації кредитних спілок. Важливо розуміти, що навіть сама лише участь кредитної спілки в стабілізаційній системі і може бути тим знаком якості.

На засіданні прес-клубу взяв участь також Богдан КОЗІЙ, керівник Канадської Програми зміцнення кредитних спілок в Україні, яка є третьою в низці проектів технічної допомоги, спонсованих канадським урядом, що націлені на допомогу в створенні життєспроможної та потужної системи кредитних спілок в Україні. На відміну від попередніх проектів 1993 та 1997 років, головною метою яких було створення кредитних спілок, цей Проект більше спрямований на розвиток регіональної та національної інфраструктури, що забезпечить майбутнє зростання, стабільність, конкурентоспроможність та ефективність системи кредитних спілок в цілому.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Економіка»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Уряди, в яких висловлюються протилежні міркування, придатні, доки царює мир”
Наполеон

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.