Агітки і життя. В Україні заборонять мітинги?

Автор/джерело -  © INTV

Верховна Рада України має на меті ухвалити проект Закону “Про порядок організації і проведення мирних заходів”, який може спричинити істотне обмеження свободи мирних зібрань в Україні.

Відповідний документ уже зареєстрований у парламенті головою фракції Блоку Литвина Ігорем Шаровим.

Цим документом визначаються права та обов’язки організаторів і учасників мирних заходів, а також органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх уповноважених представників.

"Проектом закону передбачається, що обмеження права на проведення мирних заходів може встановлюватися судом (!) лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, забезпечення охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей", - говориться в пояснювальній записці.

Таким чином, влада може через суд, а, відповідно, і через тиск на суддів, заборонити проведення мітингів, зокрема, об’єднаної демократичної опозиції. Адже не секрет, що Генпрокуратура і міліція повністю перебувають під впливом чинної влади. Крім того, закон навіть не визначає строків розгляду таких справ, що в сучасних умовах тривалого судочинства взагалі позбавить сенсу проведення мирного зібрання.

Також суд може заборонити поводити мітинги, якщо "…мета проведення мирного заходу суперечить Конституції України або загрожує громадському порядку і безпеці громадян".

У документі також наголошується, що проект Закону України "Про порядок організації і проведення мирних заходів" погоджено без зауважень Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України, Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Управлінням державної охорони України.

Майже вичерпний перелік відомств, які якраз і підпадають під безпосередній влив чинної влади.

Варто також зазначити, що проект Закону значно розширює підстави для відповідальності організаторів мирних зібрань, проте жодним чином не визначає відповідальність представників органів влади. Також, згідно з текстом законопроекту, від учасників мітингу будуть вимагати "додержання громадського порядку, оголошених умов його проведення та недопущення перевищення встановленого санітарними нормами рівня шуму у разі використання звуковідтворювальної, аудіо-, відеоапаратури".

Що стосується припинення мирного заходу, то закон дозволяє "у разі невиконання вказівки про припинення проведення мирного заходу працівникам міліції вживати необхідних заходів для його припинення, діючи відповідно до законодавства".

Коментуючи можливе ухвалення проекту закону, Михайло Лебедь, член Ради Старійшин Всеукраїнської громадської організації "Фундація Регіональних Ініціатив" (ФРІ), наголосив, що "закон передбачає низку обмежень прав і свобод громадян і громадських об’єднань".

"Зокрема, законодавча ініціатива пропонує ввести обмеження щодо місць проведення мітингів, встановити терміни для проведення акцій, пропонує збільшити повноваження міліції та чиновницького апарату для перешкоджання волевиявленню громадян. Прийняття законопроекту також призведе до фактичної заборони проведення спонтанних мирних зібрань. Подібні антидемократичні закони вже діють, зокрема, в Казахстані та Білорусі, де їх систематично використовують проти як громадських активістів, так і звичайних громадян", - пояснює експерт.

Лебедь також повідомив, що цей законопроект уже фактично діє, оскільки в Харкові за рішенням органу місцевого самоврядування вже була зупинена акція протесту проти бруду на міських вулицях.

"Ці події свідчать, що влада має чіткий та послідовний план наступу на громадські свободи. Тому ймовірність прийняття законопроекту, який істотно обмежує свободу мирних зібрань в Україні, є досить високою", – стверджує він.

Водночас, за словами Володимира Яворського, виконавчого директора УГСПЛ (Українська Гельсінська спілка з прав людини), термінологія закону не є чіткою та визначеною, а також суперечить загальновживаним термінам міжнародного права.

За його словами, автор законопроекту пропонує, щоб мирні зібрання "відбувалися як паради військових, де всі мають свої чітко визначені обов’язки і всі би безумовно слухалися організаторів мирного зібрання. Він не враховує специфіки великих мирних зібрань, коли його учасниками є звичайні перехожі, котрі можуть і не зобов’язані слухатися організаторів мирного заходу. Автор проекту явно не враховує певну хаотичність подібних заходів, їхній стихійний характер, а тому й часто відсутність чіткої програми зібрання. У більшості учасників таких заходів немає ієрархічного підпорядкування, що робить неможливим безумовне виконання наказів організаторів мирних зібрань".

Здивування Яворського також викликав той факт, що не зрозуміло, чому громадські організації, легалізовані шляхом повідомлення, не можуть бути організаторами мирних зібрань.

"Це, на нашу думку, суперечить закону про об’єднання громадян та встановлює певну форму дискримінації. Повною мірою це стосується релігійних громад, котрі, відповідно до закону про свободу совісті та релігійні організації, мають право існувати без реєстрації і мають однакові права, крім майнових, із зареєстрованими громадами", - повідомляє він і додає: "Проект закону взагалі забороняє проведення спонтанних мирних зібрань, оскільки без повідомлення мирні зібрання забороняється проводити. Наприклад, чи мав би сенс мітинг на Майдані Незалежності після оголошень результатів виборів президента через декілька днів? Фактично такі заходи позбавляють права громадян на обґрунтований спротив діям влади, оскільки через декілька днів сенс цього заходу буде очевидно втрачений".

Зазначимо, станом на сьогодні відповідний законопроект ухвалений у першому читанні. Але з огляду на останні події, і до другого читання зовсім не довго залишилося.

Документ, безперечно, потребує доопрацювання і не може бути прийнятий у такій редакції чи з певними косметичними змінами. Адже ухвалення такого законопроекту істотно звузить обсяг існуючої свободи мирних зібрань і призведе до соціальних напружень.

Нагадаємо, що фракція БЮТ у Верховній Раді України вже вказувала на грубе перешкоджання проведенню мирних демонстрацій від опозиції з боку чинної влади за участі загонів спеціального призначення.