Президент Янукович готовий представити законопроект щодо судової реформи

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Робоча група, створена Президентом України Віктором Януковичем підготувала законопроект “Про статус суддів” з якого має розпочатися судова реформа.

Виступаючи під час засідання Робочої групи з питань судової реформи, Президент Національної академії правових наук України, ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Василь Тацій переконаний, що проект Закону про судоустрій України і статус суддів, розроблений Робочою групою з питань судової реформи, відповідає всім вимогам законодавчої техніки, тобто є якісним, повідомляє прес-служба Президента.

Аналізуючи законопроект, Василь Тацій підкреслив, що він базується «не на революційних змінах, а на еволюційних процесах усвідомлення розвитку судової влади демократичної правової держави».

Серед головних позитивів цього законопроекту, на думку В.Тація, є те, що він базується на нормах чинної Конституції, не потребує їхніх змін і враховує побажання суддівського корпусу. «Це дуже важливо, бо Президент України якраз і вимагав і поставив завдання, щоб при розробці законопроекту ми керувалися чинною Конституцією. Інший варіант сьогодні неприйнятний», – наголосив він.

Президент Національної академії правових наук зауважив, що сучасна судова система будь-якої демократичної країни повинна базуватися на певних принципах. Такі принципи закріплюються як на рівні міжнародних правових актів, так і національного законодавства кожної країни. «У Законі про судоустрій і статус суддів у розділі першому «Засади організації судової влади» та у подальших положеннях приділяється значна увага саме принципам побудови та функціонування судової влади», – зазначив Тацій.

Він також звернув увагу, що у законопроекті гарантується самостійність під час здійснення правосуддя суддями і принципово підкреслюється, що втручання в діяльність судової влади у будь-який спосіб, неповага до суду чи судів забороняється і тягне за собою відповідальність.

Крім того, ще одним важливим моментом є те, що в проекті Закону гарантується і підкреслюється обов’язковість виконання судових рішень. «На сьогодні це, на жаль, актуальна проблема, і тут треба наводити певний порядок», – наголосив Тацій.

Окрім того, законопроектом гарантується і реалізовується принцип доступності суду та правосуддя для людей та забезпечення для цього реального, а не декларативного права на судовий захист.

Згідно з проектом Закону зберігається єдність системи судових органів. «Існують відповідні ділянки від суду першої інстанції до верховних спеціалізованих судів. Водночас зберігається єдність судової системи. Підкреслюється, що Верховний суд залишається найвищим судовим органом у системі судової влади», – додав Тацій.

Він також зазначив, що законопроектом закріплюється досить демократичний принцип призначення суддів на адміністративні посади, який відповідає на сьогодні всім міжнародним стандартам. Як наголосив Президент Національної академії правових наук, варіант Закону, який пропонується, «найбільш оптимальний і сприйметься представниками як суддівського корпусу, так і в цілому суспільством».

За словами Тація, проектом Закону передбачається подальший розвиток участі народу в провадженні правосуддя через народних засідателів і присяжних. «Але хотілося б, щоб у подальшому було вирішено питання також, що стосується другого положення народних присяжних. Тут треба визначитися з їхньою кількістю, вимогами до них та механізмами формування цієї категорії учасників судового розгляду», – зазначив Тацій.

Також законопроектом регламентується і порядок добору до суддівської посади. Важливе значення при цьому приділяється Інституту підготовки та підвищення кваліфікації судових працівників.

Окрім того, проектом Закону визначено «досить демократичний механізм» забезпечення функціонування самої судової влади – механізм фінансування, підпорядкування і багато іншого. Тобто, за словами Тація, цим механізмом, як і збереженням та підвищенням статусу суддів, забезпечується незалежність, відповідальність, об’єктивність в роботі, діяльності суддів при прийнятті рішень.

В свою чергу Голова Вищого адміністративного суду України Олександр Пасенюк зазначив, що судова реформа в Україні триває вже 19-й рік. За цей час зроблено вже чимало – проведено судову реформу, оновлено процесуальне законодавство, запроваджено конституційно-адміністративну юстицію тощо.

Втім, підкреслив він, фактично не було досягнуто головної теми реформи – не забезпечено безперешкодного доступу громадян до правосуддя. Багато прогресивних і раціональних ідей було і в концепції удосконалення судівництва, яке було задекларовано у 2006 році, але абсолютна більшість ідей цієї концепції також не реалізована.

Тому позиція Президента України Віктора Януковича, який практично одразу після завершення президентських виборів оголосив про наміри зрушити судову реформу з мертвої точки і почав втілювати цей задум на практиці, за словами О. Пасенюка, вітається суддями, принаймні адміністративних судів України.

«Законопроект «Про судоустрій України», який сьогодні буде внесено Міністром юстиції на розгляд Робочої групи, дає надію на те, що цей намір буде втілено в життя, і якість правосуддя значно підвищиться», – підкреслив Пасенюк.

Що стосується суті проекту, то, на переконання Голови Вищого адмінсуду, найперше заслуговують підтримки його положення, що передбачають запровадження Вищого суду, який спеціалізуватиметься на розгляді цивільних і кримінальних справ, а також забезпечують стабільність існування Вищого господарського і Вищого адміністративного суду України.

«Фактично, це дозволить Вищому суду України сконцентруватися виключно на забезпеченні єдності судової практики за результатами перегляду судових рішень за винятковими обставинами. Нині Верховний суд фактично є касаційною інстанцією і він перевантажений справами. Думаю, тут суттєво потрібно реформувати законодавство, що і буде зроблено. І вже те, що Верховний суд працюватиме виключно у пленарному режимі – це також, на мою думку, гарантуватиме єдність правозастосування, єдність судової практики, чого зараз істотно бракує в роботі нашої судової системи», – сказав він.

«Крім того, похвальною є норма про встановлення мінімального розміру заробітної плати судді саме у Законі. Про це говорилося не один рік, але лише сьогодні цю проблему буде вирішено. Таким чином Президент, уряд, голови судів вже не матимуть змоги своїм рішення впливати на розмір доходів суддів, а отже – на професіональну діяльність суддів», – підкреслив він.

Пасенюк також поділяє ідею заміни дворівневої системи кваліфікаційних комісій на єдину вищу кваліфікаційну комісію суддів із штатом спеціальних судових інспекторів. «На мою думку, в такий спосіб буде забезпечено єдиний підхід щодо добору претендентів на посаду суддів і вирішено проблему дисциплінарної відповідальності – перевірки тих порушень, які допускаються суддями при здійсненні правосуддя».

Він також прокоментував зміни принципів добору суддів на перше призначення. «Ті вимоги, які закріплені у нас у Конституції, фактично допускають до роботи осіб, які не мають достатнього професійного і життєвого досвіду. В даному законі встановлено положення про анонімність іспитів, які будуть здавати кандидати на посаду судді. За допомогою такої анонімності корупційні ризики у процесі добору суддів будуть знижені», - впевнений він.

Позитивну оцінку, на переконання Пасенюка, має і запровадження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді в Національній школі суддів. Адже саме ця школа має підвищити професійний рівень суддів, і особа, яка прийшла на навчання, має бути з уже сформованими практичними навичками суддівської роботи, а не здобувати ці навички шляхом проб і помилок на початку своєї суддівської кар’єри.

«Я також підтримую пропозицію, що право кандидата на зайняття посади в певному суді має залежати від результатів кваліфікаційного іспиту, і переваги отримає той кандидат, який отримає кращі результати, – зазначив Голова Вищого адміністративного суду України.

«Цей Закон нам конче потрібен. Було вже декілька спроб зрушити з місця конституційну реформу – і у 1997 році, і у 2001. Була судова реформа, прийняття закону про судоустрій у 2001 році… Але, на жаль, до кінця ці спроби доведені так і не були», – констатував він.

Говорячи про користь від реформи для позивачів, пересічних громадян, Пасенюк відзначив: «Все це реалізовуватиметься через внесення змін до процесуального законодавства. Це спрощення процедур розгляду адміністративних справ, зменшення судових інстанцій, які може пройти рішення. На мою думку, розгляд рішень, особливо тих, що стосуються соціальних виплат, має закінчуватися максимум на рівні апеляційної інстанції і йти на виконання. Тому що Касаційний суд зараз перевантажений справами, і люди роками чекають на виконання рішення».

«Головний позитив нинішньої судової реформи в тому, що ми не тільки приймаємо закон про судоустрій. У пакеті документів разом із ним зміни до процесуальних кодексів. Це – головне, тому що нині часто буває так, що закон приймається, а потім ми роками чекаємо на зміни до процесуальних кодексів. Зараз все приймається пакетом, тож ми, ще раз підкреслюю, чекаємо позитивних результатів», – резюмував О. Пасенюк.

Коментуючи зміст законодавчого пакета щодо судової реформи в Україні, суддя Вищого господарського суду України, голова Ради суддів господарських судів України Олександр Удовиченко, зокрема, відзначив:

«Моя думка як голови Ради суддів господарських судів України стосовно положень законопроекту «Про судоустрій України та статус суддів» – цей проект – чесний.

Звичайно, він може викликати певну критику з боку окремих посадовців чи з боку окремих представників судової системи, але, якщо розглядати його в цілому, він відображає інтереси суддів як носіїв судової влади, і інтереси людей з точки зору їх соціального захисту, захисту їх прав.

Розробленим законопроектом удосконалено систему контролю за можливими зловживаннями з боку суддів. Для чесного і фахового судді ним створюються абсолютно нормальні умови для роботи. Для того ж, хто хотів би бути недоторканним, незалежним не тільки від впливу, а й від самого закону, новий законопроект передбачає певні умови для попередження зловживань», – відзначив Удовиченко.

Говорячи про зміни структури судових установ, правознавець відзначив, що положення відносно ролі Верховного Суду в тому вигляді, в якому вони пропонуються в проекті, зможуть створити умови для виконання Верховним Судом функцій саме забезпечення єдності судової практики. Адже рішення будуть ухвалюватися ВСУ у пленарному режимі.

«Завдяки реформі Верховний Суд тепер дійсно зможе забезпечити єдність практики, тому що рішення прийматимуться усім складом. Тим більше, що ці рішення, позиції, висловлені Верховним Судом, мають бути обов’язковими для застосування при розгляді подібних спорів у подальшому, – підкреслив суддя Вищого господарського суду України, голова Ради суддів господарських судів України.

Окрім цього, Удовиченко відзначив, що згідно з положеннями нового законопроекту більшої чіткості набула структура органів суддівського самоврядування і відновився паритет у врахуванні інтересів різних судових юрисдикцій як загальних, так і спеціалізованих судів. До цього, під час ухвалення рішень спостерігалося домінування загальних судів, тому що кількісний склад цих судів і суддів у них більший. Відповідно, в органах суддівського самоврядування у них була переважна більшість як на з’їзді, так і в Раді суддів України. Тобто навіть разом представники спеціалізованих судів не могли вплинути на прийняття якогось рішення.

Позитивним, на думку Удовиченка, також є те, що головним розпорядником коштів визначені самі суди, зменшено кількість посередників між бюджетом і судами при отриманні грошового забезпечення.

Говорячи про позитивні зміни для позивачів і загалом усіх суб’єктів судової діяльності, Удовиченко зауважив: «Що стосується господарського процесу, то у проекті є ряд норм, направлених на протидію так званим процесуальним диверсіям, тобто безпідставному затягуванню розгляду спорів з метою не дати можливості прийняти рішення – шляхом оскарження, ухвал у справах, які не впливають на суть рішення, тощо. Запроваджено такий механізм, за якого таке оскарження не перешкоджатиме розгляду справи по суті і не сприятиме затягуванню розгляду справи. А для господарського обороту важливо, щоб рішення приймалися у розумні й максимально стислі строки. На мій погляд, завдяки цьому законопроектові поліпшення у цьому напрямку відбудуться».

«Багато хто не вірив, що за такий короткий час зусиллями Робочої групи, фахівців Міністерства юстиції, інших спеціалістів буде розроблено такі зміни. Але згідно з планом вдалося розробити принаймні проект закону про судоустрій і відповідні зміни до процесуальних кодексів», – констатував Удовиченко.

В обговоренні законопроекту також взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова, голова Печерського суду міста Києва Інна Отрош та інші.

Президент України Віктор Янукович у своєму заключному слові сказав: «Ми поставили перед собою мету: перш за все, побудувати збалансовану незалежну ефективну систему правосуддя в Україні.

Ми пішли шляхом посилення судового самоврядування та значного зменшення централізації і впливу адміністративного ресурсу, який є в судовій владі, на суддів. Співпраця з Венеціанською комісією нас переконала в тому, що ми обрали правильний шлях».

Глава держави зауважив, що, безумовно, вдосконаленню немає меж, але критерії, якими ми користувалися під час нашої спільної роботи, визначені життям. Якщо подивитися на ту систему, яку ми сьогодні маємо, і подивитися на цей законопроект – є велика різниця. Я вважаю, що у цій залі не знайдеться людини, яка з цим не погодиться.

«Я вважаю, що цей законопроект може бути базовим, він може бути прийнятим. А далі життя покаже: якщо в ньому будуть якісь недоліки, якщо чогось ми з вами не врахували, є можливість разом із законодавцем це виправити. Тому я також свідомо – відповідно до цього законопроекту – пішов на позбавлення цілої низки повноважень», – наголосив Янукович.

Президент подякував усім членам Робочої групи з питань судової реформи за плідну роботу над цим законопроектом, за ефективну співпрацю, а також за відверте висловлювання своєї точки зору. «Мені дійсно приємно мати справу з професіоналами», – підкреслив Президент.

Віктор Янукович зазначив, що виконає свій обов’язок, і за дорученням членів Робочої групи підпише цей законопроект як першочерговий для розгляду Верховною Радою.