Невтішні прогнози. Немає війни, немає пошесті, а українці вимирають....

Автор/джерело -  © Кореспондент.net

Чисельність населення в Україні в довгостроковій перспективі становитиме 36-39 мільйонів людей, якщо не буде стрімкого міграційного припливу.

"Ми прогнозуємо, що рівень народжуваності протягом двох років підніматися не буде", - заявила під час відеомосту Депопуляція в Україні і Росії - схожість і відмінність директор інституту демографії та соцдосліджень НАН України Елла Лібанова.

"Що стосується смертності, думаю, що ми зможемо трохи виграти за рахунок сільської місцевості, якщо надамо можливість людям отримувати своєчасно хоча б першу медичну допомогу", - додала Лібанова.

Тенденцію перевищення смертності над народжуваністю в сільській місцевості в Україні вчені простежують ще з 1979 року, в містах - з 1991 року. Згідно з даними Держкомстату, в Україні проживає 45,9 млн осіб. За прогнозами ООН, якщо динаміка смертності не зменшиться, то в 2030 році в Україні проживатимуть 39 мільйонів осіб.

Нагадаємо, раніше заступник директора російського Інституту демографії Михайло Денисенко заявив, що Росія отримала за рахунок міграційного обміну з Україною близько одного мільйона осіб.

Від “Аратти”: загальновідомо, що тіло й душа, дух перебувають у кожної людини у міцному зв'язку. Природа, Бог створив нас так, що старіняі й смерть людини настає зі старіння і слабкості душі-Духу. А душа й Дух живляться від нашої самобутної Духовності. Духовності, яка не може перерватися у якомусь поколінні, бо вже не відновиться.

Ми можемо скільки завгодно звинувачувати владу. І це буде справедливо. Але справедливим є й те, що ми маємо саме ту владу, на яку залуговуємо. Хіба не буде в нас чужинська влада, якщо ми цураємося, не можемо відстояти нашу споконвічну мову. Мову, на якій розмовляли наші пращури. А мова - це не тільки засіб комунікації. Мова - це енергетика, яка живить наш біологічний організм, корегує його правильну роботу.

Ви можете сказати, що навкруги погана їжа, нікчемна медицина тощо. І це правда. Тільки погодьтеся і з іншою правдою: соромно казати про неякісну їжу генетичним нащадкам хліборобів, які все ще мають під ногами найбільші в світі запаси чернозему. Очевидно, ми не цінуємо, що маємо, а тому - й не можемо дати собі ради.

Бідність і біди - від слабкої душі, а не влади. І цю проблему ми мусимо вирішити, аби вижити самим і зберегти свій рід.