Прокурорська реформа від Медведька

Автор/джерело -  © НТН

Фахівці стверджують, що інакше як “перестраховкою” людини, яка побоюється втратити посаду, дії українського Генпрокурора не назвеш.

Генеральний прокурор Олександр Медведько

Україна провладна матиме ще одну “священну корову” - Олександра Медведька. Саме такий умовний статус отримає нинішній Генпрокурор, якщо запропоновані ним реформи вступлять у силу, - стверджують експерти.

7-річний контракт із владою та протекція президента. Настільки комфортних умов не мав ще жоден Генпрокурор, каже колишній нардеп Степан Гавриш. Пояснює: саме тому Олександру Медведьку надзвичайно вигідно лобіювати власні реформи, які, до того ж, містять безліч нез’ясованих юридичних аспектів.

Степан Гавриш, юрист: “Думаю, що в цих умовах стане питання про те, що звільнити Генерального прокурора буде практично не можливо. Буде виписуватися індульгенція на 7 років, що теж вимагає політично складного рішення”.

Заступник Генпрокурора Олександр Шимальський не заперечує, що Олександру Медведьку дійсно вигідно узаконити свої реформи. Мовляв, як інакше захиститися від мінливих настроїв у парламенті. До того ж, каже пан Шимальський, Генпрокурор дбає не лише про себе, а й про своїх наступників.

Олександр Шимальський, заступник Генпрокурора України: “Стосовно того, чи зацікавлений особисто Олександр Медведько в розгляді цього. Це зацікавлений той, хто буде Генеральним прокурором, тому що він може в будь-яку мить опинитися в тій ситуації, в якій опинялись до цього 10 Генеральних прокурорів. І наступний буде в такій же ситуації, що можуть взяти Генпрокурора і звільнити, не пояснюючи за що. Проголосували, недовіра - і все”.

Запропоновані Олександром Медведьком реформи спричинили шквал негативних емоцій у колишнього генпрокурора України Олега Литвака. Він каже, що реформувати прокуратуру дійсно потрібно, але починати треба точно не з привілеїв її голови. Такі дії Генпрокурора Олег Литвак назвав, щонайменше, не професійними.

Олег Литвак, екс-генпрокурор України: “Думати не про строк продовження терміну Генерального прокурора, а як підвищити професіоналізм працівників органів прокуратури. Для чого сьогодні городити город, як треба сьогодні його розгорожувати, щоб прокуратура була більш публічна, більш відкрита”.

Втім, у прокуратурі кажуть: введені у дію реформи значно покращать роботу структури. Мовляв, ці зміни підуть лише на краще.

Усе було би чудово, якби не було настільки проблематичним. Якщо реформи таки затвердять, Генпрокурор отримає практично безмежну владу. А оскільки, кажуть експерти, парламент навряд чи матиме коаліційну більшість, очільник прокуратури підкорятиметься лише одній людині – Президенту України.

Від “Аратти”: власне сучасний стан Генпрократури та її місце у правовому полі практично повністю залишилося незмінним із сталінських часів, коли генеральним прокурором СРСР був Вишинський - один із головних ідеологів та виконавців масових репресій комуністичної влади проти народу. Що ж змінилося із тих часів? Практично нічого. Хіба що регіональний підрозділ Генрокуратури СРСР став “самостійним” в Україні. На сьогодні ГПУ так і залишається репресивним інструментом влади комуністичного зразка. На сьогодні ГПУ перетворилася у місце суперечки кланів, які прагнуть абсолютизму власного “бєзпрєделу”. І щоб припинити розвиток цього явища, яке становить смертельну небезпеку для суспільства - потрібна реформа якості, а не псевдодискусія, на тему: кто кого звільнює, і хто кого призначає.

Бо у демократичній країні, якою себе називає Україна, Генпрокуратура має бути не репресивним органом, а департаментом Міністерства юстиції, який здійснює представництво держави, її інтересів у судовому процесі. Демократичній Україні не потрібні прокуратори, бо влада в неї - народна, а не окупаційна. А в демократичній державі що є законним, а що ні - вирішує суд, а не наглядач. І слідство підкоряється Законам, а не певним керівним особам, які так старанно опікуються гарантіями свого "безхмарного" майбутнього у кланово-олігархічній системі.