Президент Янукович розповів американцям, яку державу він будує

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Вчора Президент України Віктор Янукович виступив перед Атлантичною Радою США.

Ми надаємо текст виступу без змін та коментарів:

Шановні пані та панове!

Насамперед хотів би подякувати організаторам – Атлантичній Раді США за запрошення виступити, а всім присутнім – за інтерес до України. Переконаний, з часом цей інтерес буде тільки посилюватися. Адже Україна переживає, без перебільшення, унікальний етап свого розвитку. По суті, ми будуємо нову державу – державу XXI століття. Попередня модель – примітивний пострадянський капіталізм – повністю себе вичерпала.

Велетенський соціальний розкол на бідних і багатих, низький рівень життя, безробіття і відтік трудових ресурсів в інші країни, деградація виробництва – все це підривало довіру українців до власної держави і приводило до нових розчарувань. І водночас формувався запит на популістську політику, коли щедро роздавалися прості й красиві обіцянки, які ніхто не збирався виконувати.

На жаль, примітивною і скандальною в останні роки була вся українська політика. Боротьба за владу залишалася іще засобом боротьби за фінансові потоки, власність тощо.

Втім, я йшов сюди не для того, щоб критикувати попередників, а для того, щоб розповісти, що ми самі будемо робити для покращення ситуації, яка, як ви всі знаєте, суттєво ускладнилася через глобальну економічно-фінансову кризу.

У нас не було альтернативи: або дефолт, колапс, або наведення порядку, початку реформ, які відкладалися всі роки незалежності. Нова політична команда, яка прийшла до влади в Україні, чітко усвідомлює свою відповідальність. Ми знаємо, що, коли і як робити. Ми маємо необхідну політичну волю. І саме головне – можливості для перетворень. Адже вперше в сучасній історії України Президент, Уряд і Верховна Рада, а точніше, сформована коаліція (більшість) діють в одному стратегічному напрямку, а не в трьох – як це було раніше.

У нас дуже амбітні плани. Але ми починаємо їх реалізацію, так би мовити, з низького старту. Насамперед треба було подолати кризові явища в економіці, не допустити подальшого зниження життєвого рівня громадян. Не слід забувати, що в Україні він набагато нижчий, ніж в США чи в Європі. Засадничими принципами нашої економічної програми ми визначили лібералізацію економіки, здоровий фіскальний консерватизм та захист найбільш вразливих верств населення. Я висунув жорсткі, але реальні вимоги: скоротити 90% дозволів та ліцензій, максимально обмежити кількість контролюючих органів, суттєво знизити податковий тиск. Це має вивільнити творчу енергію, насамперед малого та середнього бізнесу, сприяти створенню нових робочих місць.

Дефіцит державного бюджету цього року буде зменшено з 12 % до 5%. Ми презентували програму реформ на період до 2014 року, започаткували пріоритетні національні проекти розвитку. Ці та інші заходи вже дали відчутні результати.

Ми не тільки зупинили безпрецедентний у мирний час економічний спад (я нагадаю, що Україна втратила близько 15% ВВП та біля 25% промислового виробництва). Зараз ми вийшли на сталий економічний розвиток. Зростання ВВП – 6% за підсумками першого півріччя, зростання виробництва – на 12%. Ми почали повертати довіру інвесторів. За цей рік український фондовий ринок за підсумками зростання увійшов до п’ятірки світових ринків, що найбільш динамічно розвиваються.

У цьому контексті відзначу важливу роль, яку відіграла програма відновлення співробітництва України з МВФ. Звичайно, це відбувається не так просто і не так швидко, як хотілося б. Я прекрасно розумію, що попереду нас очікують складнощі і випробування. Але ми не звернемо зі шляху економічних реформ. У чому ні у кого не повинно бути ніяких сумнівів.

Невід’ємною частиною курсу на модернізацію України є зміцнення демократії. Україна була, є і буде складовою єдиного демократичного простору в Європі. Моя позиція з цього питання чітка і зрозуміла: жодні національні, культурні особливості, політичні міркування не можуть виправдати порушень прав і свобод людини.

Я вважаю, вам буде цікаво дізнатися, як я розумію демократію. З усіх визначень мені найближче таке: демократія – це стабільно функціонуючі державні інститути, широкі громадянські свободи та справедливість. Держава, в якій порушуються ці принципи, приречена на корупцію, хаос, правове свавілля та авторитаризм. З іншого боку, переконаний: основні права людини мають бути нерозривно пов’язані з обов’язками. А свободи – з відповідальністю. Влада повинна бути прозорою, бути підзвітною громадянам, які її обрали. Цьому мають сприяти насамперед незалежні медіа та активне громадянське суспільство. Я неодноразово говорив і ще раз наголошую: прогрес суспільства неможливий без вільного обміну думками, без чесного змагання ідей – ідей, а не компроматів; без вільного доступу до ЗМІ.

Буду щирим: Україні ще треба немало зробити для реального забезпечення свободи слова. До речі, ще один важливий крок на цьому шляху ми нещодавно здійснили: завершилося загальнонародне обговорення концепції громадського телебачення, створення якого я ініціював. Уже найближчим часом до парламенту буде подано відповідний законопроект. Він відкриє дорогу принципово іншим засобам масової інформації. А вже їхню політику буде визначати громадянське суспільство. Тому я категорично незгоден із твердженням, що в Україні згортається свобода слова. Щодо окремих суперечок в медіасфері, які останнім часом набули широкого розголосу, то абсолютно відповідально стверджую: влада жодним чином до них не причетна. Йдеться про конфлікти бізнес-інтересів або конфлікти між менеджментом ЗМІ та колективами.

Як гарант Конституції, як людина, що прийшла до влади шляхом чесних і прозорих виборів, я запевняю: в Україні свобода слова буде лише поширюватися. І альтернативи цьому процесу немає.

Шановні пані та панові!

Хотів би скористатися нагодою нашої зустрічі для більш докладного висвітлення зовнішньої політики України в галузі безпеки.

Як відомо, дипломат двічі подумає перед тим, як нічого не скаже.

У моєму житті я звик дотримуватися таких принципів: бути максимально конкретним, відвертим і прагматичним. Тому я не люблю багато говорити. Більше люблю діяти. І я ніколи не говорю те, чого я не зроблю.

Визначальними у формуванні зовнішньополітичного курсу України є власні національні інтереси. Повторюю – і лише вони. Для того, щоб відновити репутацію України як надійного, передбачуваного партнера, ми визначили ці інтереси у Законі про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Європейська інтеграція залишається нашим безперечним пріоритетом. У наших відносинах з ЄС ми працюємо над завершенням таких процесів: укладання Угоди про асоціацію, забезпечення взаємовигідного доступу до ринків України та ЄС у контексті створення зони вільної торгівлі, розробки та реалізації плану дій із запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України в ЄС. Ми виступаємо за надання Україні чіткої перспективи членства та її закріплення у майбутній Угоді про асоціацію.

Ще одним важливим пріоритетом є Росія. Одним із вагомих результатів нашої роботи стала нормалізація відносин, зняття непотрібної напруги, що існувала раніше. Це дозволило розблокувати двосторонню співпрацю за усіма напрямами, а також значно покращити загальну атмосферу відносин із партнерами як на Заході, так і на Сході.

Сьогодні ми маємо відчутні результати активізації двостороннього співробітництва. За останні півроку товарообіг між двома країнами збільшився більше ніж удвічі.

У нас не все йде гладко. У нас є і суперечності. Ми відстоюємо свої інтереси у відносинах із Росією.

Як один із прикладів: ми запропонували Росії як альтернативу «Південному потоку», який Росія зараз пропонує Європі, свій український варіант.

Тому стратегічне завдання – зберегти і навіть посилити роль України як головного транзитера російських енергоносіїв до Європи.

Україна щиро вітає перезавантаження відносин США з Росією. Новий характер американсько-російського діалогу істотно стабілізує ситуацію у нашому регіоні.

Окремо хочу зупинитися на українсько-американських відносинах. Ми високо цінуємо підтримку, яка надавалася США за всі роки незалежності України. Ми вдячні за сприяння у подоланні наслідків фінансово-економічної кризи, проведення реформ в економічній та енергетичній сферах, а також у зміцненні демократичних стандартів.

Ми плідно взаємодіяли і будемо взаємодіяти на міжнародній арені. Особливо виділю нашу співпрацю у сфері зміцнення ядерної безпеки. Для України дуже важливо зберігати баланс відносин між Європою, Сполученими Штатами Америки і Росією.

Повертаючись до ядерної безпеки. Я повідомив про рішення України позбутися усіх запасів високозбагаченого урану. Сьогодні ми працюємо над виконанням цього питання.

Важливим наступним кроком нашої співпраці у цій сфері має стати проведення наступного року у Києві міжнародної конференції високого рівня, присвяченої 25-й річниці Чорнобильської катастрофи.

Розраховуємо на участь США у цьому надзвичайно важливому міжнародному заході.

Я звернувся також до Президента Барака Обами з пропозицією розширити географію наших контактів. Мені приємно відзначити, що у своїй відповіді Президент США підтримав такий підхід.

Я також запропонував Президентові Обамі зробити все, щоб наше стратегічне партнерство не залежало від коливань часу та кон’юнктури. Справа залишилася за імплементацією тих чи інших ідей. І тут ми маємо працювати разом.

Чи позначиться на наших відносинах коригування курсу України щодо євроатлантичної інтеграції та визначення позаблоковості як головного орієнтира України у сфері безпеки? Мені приємно повідомити: і Президент, і Держсекретар США з повним розумінням поставилися до такої зміни політики, наголосивши на необхідності поваги до вибору Українського народу. До речі, сам термін «позаблоковість», можливо, не є найбільш оптимальним, оскільки доба військових блоків відійшла в минуле разом із «холодною війною», але принаймні він є коротким і зрозумілим.

Вважаємо, що принцип неучасті нашої держави у будь-яких військово-політичних союзах найбільше відповідає сучасним геополітичним реаліям. Прийняття цього рішення сприяло зняттю напруги як всередині країни, так і на всьому європейському континенті. Проте це рішення в жодному разі не означає самоусунення нашої держави від актуальних проблем безпеки. Його слід розглядати у контексті нашої активної миротворчої діяльності, курсу на прагматичне співробітництво з НАТО, а також стратегічне партнерство з США.

Шановні пані та панове!

На цьому я хотів би завершити свою першу, більш коротку частину виступу і більш докладно зупинитися на інших проблемах за допомогою ваших запитань, звичайно.

Дякую за увагу.