Вибори у парламент: по-понятіям чи згідно з Конституцією?

Автор/джерело -  © ТСН

Як і слід було очікувати, рішення КС щодо скасування конституційної реформи 2004 року поставило владу перед фактом: каденція тушкованої Верховної Ради має закінчитися у травні наступного року, а виборчий процес - розпочатися 22 листпада цього року.

Депутат Верховної ради від фракції Партії регіонів, представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко вважає, що відповідно до чинної Конституції редакції 1996 року чергові вибори Ради повинні пройти в останню неділю березня 2011 року.

"У нас поки немає підстав говорити про вибори в 2012 році. Конституція передбачає строк повноважень Верховної ради 4 роки, і якщо не будуть внесені зміни в Конституцію, подобається нам це чи не подобається, ми повинні йти на вибори (в 2011)", - сказав депутат.

При цьому Мірошниченко підкреслив, що це його особиста думка як юриста.

Він додав, що політики повинні навчитися грати за правилами.

В свою чергу, міністр юстиції Олександр Лавринович вважає, що відповідно до чинної Конституції чергові вибори Ради повинні пройти в 2012 році.

1 жовтня Конституційний Суд оприлюднив рішення про визнання неконституційним внесення змін у Конституцію в 2004 році, зобов'язавши органи державної влади привести нормативно-правові акти у відповідність до редакції Конституції 1996 року.

Відповідно до Конституції-1996, Рада обирається на 4 роки, а не на 5, як це передбачали внесені в неї зміни в 2004 році.

Останній раз парламентські вибори проводилися 30 вересня 2007 року (тоді діяла Конституція-2004)

Як повідомлялося раніше, 19 жовтня Верховна рада направила до Конституційного суду законопроект, що встановлює терміни проведення чергових виборів президента, парламенту, місцевих рад і мерів міст.

У законопроекті пропонується, щоб чергові парламентські вибори після відновлень положень Конституції в редакції 1996 року проводилися в останню неділю жовтня 2012 року.

В свою чергу, голова Верховної ради Володимир Литвин вважає, що наступні парламентські вибори коштуватимуть державному бюджету 1,5 млрд гривень.

Від “Аратти”: вибори до органів місцевого самоврядування, які відбулися у минулу неділю, вже наочно засвідчили: якісний склад депутатського корпусу парламенту елементарно не відповідає уподобанням більшості виборців.

Виникає закономірне питання: чи може здійснювати владні повноваження орган влади, який не користується підтримкою народу? Адже, всі рішення ухвалюються нардепами від імені саме того народу, який, насправді, фактично вже висловив їм недовіру.

По-друге, всі народні депутати, які належать до більшості, після рішення КС одностайно публічно заявляли про безапеляційне виконання цього рішення. Водночас, дії говорять про протилежне: парламентарі у авральному порядку ухвалив законопроект, про продовження своєї каденції. Що, навіть процедурно, аж ніяк не впливає на термін їхньої депутатських повноважень, тому, що переривати і зупиняти виборчий процес ніхто не має права.

Чи потрібен нам, громадянам законодавчий орган, депутати якого не мають звички казати нам правду і чесно виконувати свій обов'язок?