“Червона рута” відсвяткувала своє 40-річчя

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

У столичній книгарні “Смолоскип” відбулося святкування 40-річчя пісні Володимира Івасюка “Червона рута”. На святі зібралось зо двадцять друзів композитора, а також звукорежисер Василь Стріхович, який зробив перший запис пісні у виконанні автора.

Володя Івасюк зі своєю одногрупницею Марією Соколовською-Марчук, якій він присвятив пісню «Червона рута». Фото невідомого студента-медика. З архіву Марії Соколовської.

"Пісню записували 3 ночі підряд. Вдень дуже шумно було, тролейбуси поряд їздили. У нас було чотири години: з 1-ї ночі до 5-ї ранку, коли вони не ходили. За "Червону руту" отримав спочатку догану, а потім грамоту. Як тільки її випустили в ефір на телебачення восени 1970-го року, мій місцевий чернівецький начальник викликав мене на ковер і вручив догану. Не така, як всі, була. Наступного дня приходжу на лєтучку, а мені скасували догану і вручають грамоту. То зверху, з Києва лист прийшов, дуже розхвалювало центральне начальство пісню", - розказав Стріхович, повідомляє NEWSru.ua.

За словами подруги композитора акторки Віри Хом'юк, прем'єра "Червоної рути" відбулась раніше - у серпні 1970 року у Карпатах.

"Я тоді йому сказала: "Володя, пісня буде всесвітньо відомою! Ти прославишся!". А потім сама собі думаю, прибріхую я трохи. За декілька місяців екзамени не могла вчити через те, що жила у гуртожитку, а там з кожного вікна лунала "Червона рута", - розповіла Хом'юк.



Володимир Івасюк - видатний український композитор і поет. Один із основоположників української естрадної музики. Автор ста семи пісень, п'ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до декількох спектаклів.

Він був професійним медиком і скрипалем, відмінно грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Майстрово виконував свої пісні. Володів образотворчим талантом, був неординарним художником і потрапив до сотні Великих українців.

Івасюк помер у 1979 році. Його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом.

Текст пісні “Червона рута”, написаний рукою Володимира Івасюка із посвятою однокурсниці Мусі Соколовській, 1970-й.