Вчені знайшли пояснення виникнення кілець Сатурну

Автор/джерело -  © Кореспондент.net

Група вчених з Відділу космічних досліджень Південно-західного дослідницького інституту в США озвучили нову теорію формування кілець Сатурна, яка вперше дозволила пояснити особливості сучасних супутників планети і останні спостереження автоматичної дослідної станції Кассіні.

Уперше кільця Сатурна були виявлені ще в XVI столітті, але до останнього часу в астрономів не було теорії, здатної пояснити їхню природу і сучасну будову.

Розроблена керівником дослідження Робіном Канупом теорія пояснює, чому хімічний склад кілець відрізняється від прогнозів, які вважають на сьогоднішній день моделями формування планет і їх супутників.

Відповідно до нової моделі, провиною всьому кілька послідовних поглинань Сатурном його супутників, що мільярди років тому оберталися навколо молодого газового гіганта.

Розрахунки Канупа показують, що після формування Сатурна, приблизно 4,5 мільярда років тому на зорі Сонячної системи, навколо нього оберталася кілька великих супутників, кожен з яких був у півтора рази більшим від Місяця. Поступово через гравітаційний вплив ці супутники один за одним звалювалися в надра Сатурна. Із первинних супутників на сьогоднішній день залишився тільки Титан.

У процесі сходу зі своїх орбіт і входження в спіральну траєкторію ці супутники руйнувалися. При цьому легка крижана складова залишалася в космосі, тоді як важкі мінеральні компоненти небесних тіл поглиналися планетою.

Згодом крига захоплювалася гравітацією наступного супутника Сатурна, і цикл знову повторювався. Коли відбулося захоплення Сатурном останнього зі своїх первинних супутників, що став гігантською крижаною кулею з твердим мінеральним ядром, навколо планети утворилася хмара з криги.

Фрагменти цієї хмари мали від 1 до 50 кілометрів в діаметрі і сформували первинне кільце Сатурна. За масою це кільце перевищувало сучасну систему кілець в 1 тисячу разів, однак протягом наступних 4,5 мільярда років зіткнення крижаних брил, що утворюють кільце, призвели до подрібнення криги до розмірів градин. При цьому значну частину речовини поглинула планета, а також її втрачено при взаємодії з астероїдами і кометами, більшість з яких також стали жертвами гравітації Сатурна.

Ця теорія дозволяє пояснити природу сучасних супутників Сатурна, зокрема, Тетіса, який практично повністю складається з криги. Відповідно до моделі Канупа, на досить великих дистанціях від планети гравітаційна взаємодія крижаних градин, що утворюють систему кілець, стає дуже великою, щоб подолати силу гравітації Сатурна і зібратися в єдине небесне тіло.

"Ця модель показує, що сучасна система кілець і супутників Сатурна утворилася через події, в результаті яких Титан, один з" первинних "супутників планети, залишився єдиним великим супутником газового гіганта", - сказав Кануп, слова якого наводить прес-служба інституту .

Нагадаємо, раніше американський зонд Кассіні виявив у розрідженій атмосфері супутника Сатурна Реї кисень.