Вчені довели існування “кохання до труни”

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Дослідники з університету Нью-Йорка провели експеримент з добровольцями обох статей і довели, що кохання може бути вічним. Дослідження мозкової діяльності людини це повністю підтверджує.

Що б не говорили скептики, а справжнє кохання існує

Американські психологи довели існування вічного кохання: вони встановили, що благополучні сімейні пари і через багато років відчувають ті ж почуття, що й молоді коханці.

Дослідники з університету Стоуні Брук в Нью-Йорку провели експеримент з добровольцями обох статей, які запевняли, що щасливі у шлюбі.

Деякі пари були одружені понад 20 років. Їм пропонувалося поглянути на фотографії своєї другої половини, рідних і знайомих. При цьому вчені спостерігали за мозковою активністю піддослідних за допомогою магнітно-резонансної томографії.

І виявилося, що в кожній десятій парі партнери відчувають один до одного ті ж палкі почуття, що і на самому початку відносин, незалежно від того, скільки триває їх шлюб: і через 10, і через 20 років відчуття кохання до свого обранця залишаються незмінними. Аналіз мозкової діяльності це підтвердив.

Як з`ясувалося, під час перегляду фотографій, що зображали об'єкт обожнювання, у давно сформованих пар активні ті ж відділи мозку, що й у молодих людей, що насолоджуються цукерково-букетним періодом у відносинах.

За словами одного з керівників дослідження Артура Арона, під час перегляду світлин чоловіка/дружини у партнерів вироблялося стільки ж так званого гормону любові дофаміну, що й у молодих закоханих.

Як відомо, "термін придатності" кохання намагалися визначити багато вчених. Так, мексиканський фахівець Хеорхіна Монтемайор Флорес розрахувала, що це почуття живе лише чотири роки. Навіть у найромантичніших випадках ресурс міцності позитивних емоцій вичерпується після закінчення цього терміну. А за ступенем впливу на психіку кохання навіть можна порівняти з душевним розладом, що в ряді випадків буває цілком справедливим.

Що ж, на думку вчених, може бути запорукою великого і міцного кохання?

Відкрите спілкування

Мова не про надмірну відвертість: безумовно, не варто викладати перед першим зустрічним всі свої таємниці. Але усмішка, невимушеність, щирість і привітність завжди знаходять відповідний відгук, - така вже людська природа. У нормі нам потрібно кілька тижнів або навіть місяців, щоб хоч якось відкритися навіть перед добре знайомими людьми. А от якщо вдалося майже відразу розговорити когось і розговоритися самому, - отже, певна іскра вже є.

Близькість

Фізична близькість до об'єкту уваги відіграє дуже важливу роль, і вона працює набагато ефективніше, ніж флірт на відстані. Якщо на вечірці тобі хтось сподобався, просто підійди до нього і встань поруч - це краще, ніж загадково посміхатися і стріляти очима через всю кімнату.

Відповідні почуття

У психології існує поняття «резонансу» (явище, коли об'єкт закоханості починає відчувати ті ж почуття, що й суб'єкт). Простіше кажучи, - чим більше ми впевнені в тому, що подобаємося комусь, тим більше ця людина подобається і нам, що неминуче веде до емоційного зближення.

Спільні інтереси

Ми інстинктивно шукаємо приналежності до якої-небудь групи, у тому числі до групи за інтересами. При цьому члени однієї групи здаються один одному більш привабливими, ніж чужинці. Цей еволюційний механізм спрацьовує і при знайомстві: ми інстинктивно шукаємо людину, з якою у нас багато спільного. Чим схожих інтересів більше, тим більше шансів притягнутися один до одного.