Своя рука - владика. Уряд Азарова виступив з черговою антиконституційною ініціативою

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Кабмін намагається отримати повноваження парламенту, щоб визначати розміри соціальних виплат і порядок їх фінансування.

Відповідний законопроект вже відправили до Верховної Ради. Депутати, навіть із провладних фракцій, від такої ініціативи не в захваті. Проте регіонали припускають, що в цьому питанні між депутатами та урядовцями можливий компроміс. Опозиціонери натомість вважають: реалізація цієї ідеї може призвести до того, що про скасування пільг громадяни будуть довідуватися вже постфактум.

Верховній Раді пропонують передати Кабміну повноваження самостійно визначати розміри соціальних виплат і пільг низці категорій населення, а також порядок їх виплат. Згідно з документом, ці зміни торкнуться ветеранів і дітей війни, чорнобильців та низки категорій бюджетників.

Голова парламентського комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара зазначає, що уряд Азарова – не перший, який намагається перебрати на себе це питання. За його словами, «це було і при Єханурові, і при Тимошенко». Василь Хара виступає проти такого перерозподілу повноважень, але не виключає, що тут можливий компроміс. «Як виняток, – каже він, – це можна зробити на якийсь проміжок часу, в якихось межах».

Депутати незадоволені, що пільги можуть урізати без них

Натомість опозиція категорично проти такої урядової ініціативи. Член парламентського комітету з питань соціальної політики та праці депутат-бютівець Андрій Павловський каже, що реалізація урядової ініціативи призведе до того, що громадяни дізнаватимуться про скасування пільг постфактум.

«Зрозуміло, для чого це робиться: щоби тихо, без громадського обговорення і дискусій в парламенті – навіть без цього безхребетного парламенту! – вирішувати ці питання. Виправдано і невиправдано урізати пільги», – зауважив Андрій Павловський.

Депутат-комуніст Петро Цибенко також виступає проти того, щоб пільги регулював уряд. «У стінах парламенту ці питання проходять дуже не просто, – зазначає парламентар-комуніст. – А на засіданні Кабміну збираються однодумці – і вирішують будь-які питання. Я розумію: великий зовнішній борг і треба шукати кошти, аби його погашати».

Уряд «забув» про чинну Конституцію?

Експерт із соціальних питань Володимир Дубровський зауважує, що урядова ініціатива фактично суперечить Основному Законові.

«Пільги – це гроші платників податків, – каже експерт. – Все, що стосується грошей платників податків, має вирішувати лише парламент. Тому що парламент, принаймні в теорії, має репрезентувати цих самих платників податків – громадян держави. А за чинною Конституцією уряд не репрезентує взагалі нікого».

Разом з цим Володимир Дубровський зазначає, що про точну вартість пільг говорити складно, оскільки ця система в Україні є непрозорою та остаточно невідпрацьованою. Через це періодично виникають проблеми з їх компенсацією, зокрема, транспортним підприємствам.

Від “Аратти”: за двадцять років незалежності Україна так і не позбулася багатьох рудиментів комуністичної системи, які, звісно, у системі нових економічних реалій - виглядають, м'яко кажучи, дивакувато.

Зокрема, це стосується більшовицької за природою, розподільчої системи пільг. Пільги для народу - це милість від держави, яка має підкреслювати виключну залежність громадянина від влади(тобто, чиновника). Пільги для чиновника - це так би мовити, підтвердження його особливого статусу: чим вищий статус в ієрархії - тим більші пільги. Така ідеологія цієї системи.

При тому, окремо зазначимо, що соціальний популізм КПУ та партій, сформованих з колишніх комуністів, які назвали себе чи то соціалістами, чи то соціал-демократами, і які мали свої фракції у парламенті, довели цю систему до логічного завершення - повного абсурду. Наприклад, не є таємницею, що багато пільг існують лише на папері, бо виконати їх не спроможний жоден бюджет.

І якщо проаналізувати ці рішення вже за часів України, то не можна не помітити, що персоналії, які ухвалювали ці ріщення, кидаючи народу об'їдки, особисто себе не обділяли. Бо інкаше просто не могло і не може бути у розподільчо-конфіскаційній бюджетній системі, яка так само не зазнала принципових змін за цей час.

Ми не заперечуємо, що наводити лад у цій сфері потрібно. Тільки ми цілком обгрунтовано, маючи досвід ідеології Податкового кодексу, проектів Пенсійного та Трудового кодексів, вважаємо, що урядові Азарова посилення розподільчих повноважень потрібно виключно для дерибану. З іншого боку, ми також вважаємо, що цей тушкований парламент навряд чи здатен на реформи, які б були спрямовані на користь більшості виборців. Проте, абсолютно не здивовані, що боротьба за розподільче корито набуває відверто кримінальних форм - бо вже настав час, коли ділити практично нічого, а апетити - величезні.