45 років тому Сталіна таємно винесли з Мавзолею

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

У ніч на 1 листопада 1961 року, за рішенням XXII з`їзду ЦК КПРС тіло Йосипа Сталіна винесли з Мавзолею і поховали біля Кремлівської стіни.

Ленін і Сталін в Мавзолеї. Москва, 1954 р. Фотографію вдалося зробити американському журналістові прихованою камерою

Новину про це країна сприйняла достатньо спокійно, хоча всього за декілька років до цього з "улюбленим вождем всіх народів, батьком і вчителем" із сльозами на очах прощалася вся країна.

Сталін помер 5 березня 1953 року. 9 березня того ж року він був похований у Мавзолеї на Червоній площі в Москві. Але пролежав він там недовго: незабаром після XX з'їзду партії (1956) на партійно-виробничих зборах, що обговорювали підсумки з'їзду, стала все наполегливіше звучати думка про те, що перебування тіла Сталіна в усипальні Леніна "несумісне зі скоєним Сталіном беззаконням".

Осінню 1961 року, напередодні ХХII з'їзду КПРС, робочі Кіровського і Невського машинобудівних заводів запропонували перемістити прах Сталіна в інше місце. Таку ж пропозицію висунули робочі Московського заводу імені Володимира Ілліча Леніна. 30 жовтня 1961 року, виступаючи на ХХII з'їзді КПРС, перший секретар Ленінградського обкому партії Іван Спірідонов вніс від імені ленінградської партійної делегації та трудящих міста пропозицію робочих на розгляд з'їзду. Пропозицію ленінградців підтримали партійні делегації Москви, Грузії, України, Казахстану, Алтайського краю, Саратовської області та інші.

ХХII з'їзд, що проходив в Кремлі з 17 по 31 жовтня 1961 року, ухвалив: Мавзолей на Червоній площі, створений для увічнення пам'яті Леніна, надалі іменувати - “Мавзолей Володимира Ілліча Леніна”. Прах Сталіна було вирішено перепоховати на Червоній площі за Мавзолеєм.

Керівники країни, поза сумнівом, усвідомлювали те, що рішення про винесення тіла Сталіна з Мавзолею може спровокувати безлади в країні. Тому акцію проводили таємно і ретельно до неї готувалися.

Керував операцією по винесенню тіла з мавзолею генерал Микола Захаров, який очолював 9-те Управління КДБ. За його спогадами, "ми з комендантом Кремля генерал-лейтенантом О.Я. Вєдєніним про підготовлюване рішення дізналися наперед. Нас викликав М.С. Хрущов і сказав: - Прошу мати на увазі, що сьогодні, ймовірно, відбудеться рішення про перепоховання Сталіна. Місце визначене. Комендант Мавзолею знає, де копати могилу".

Рішенням Президії ЦК КПРС була створена спеціальна комісія з 5 осіб на чолі з головою Комісії партійного контролю при ЦК КПРС Миколою Швєрніком. До неї також входили Василь Мжаванадзе - перший секретар ЦК Компартії Грузії, Джавахішвілі - голова Ради міністрів Грузії, Олександр Шелєпін - голова КДБ, Петро Демічев - перший секретар Московського міськкому партії і Микола Дигай - голова виконкому Мосради. Генерал Захаров стверджував, що саме "Шверник підказав, як таємно організувати перепоховання. Оскільки 7 листопада мав відбутися парад на Червоній площі, то під приводом репетиції параду її слід було оточити, щоб туди ніхто не проник".

Загальний контроль за ходом робіт був доручений — генералові В. Я. Чекалову. Командирові Окремого полку спеціального призначення комендатури Московського Кремля Конєву було наказано в столярній майстерні зробити з хорошої сухої деревини труну.

Труну зробили того ж дня. Деревину обтягнули чорним і червоним крепом, так що виглядала труна дуже непогано і навіть багато. Від комендатури Кремля було виділено шість солдатів для копння могили і вісім офіцерів для того, щоб спершу винести саркофаг з Мавзолею в лабораторію, а потім опустити труну з тілом в могилу.

В цей же час в майстерні арсеналу художник Савінов виготовив широку білу стрічку з буквами «ЛЕНІН». Нею треба було закрити на Мавзолеї напис «ЛЕНІН СТАЛІН», поки не будуть викладені букви з мармуру.

О 18.00 проходів на Червону площу були перекриті, після чого солдати почали копати яму під поховання.

Пізно увечері 31 жовтня 1961 року, абсолютно секретно, вхід в Мавзолей, а також викопана могила були закриті фанерними щитами. 8 офіцерів винесли труну з Мавзолею, піднесли до могили, на дні якої з восьми плит був зроблений своєрідний саркофаг, і помістили на дерев'яні підставки. Після короткої паузи солдати обережно, на мотузках опустили труну в могилу. Коли труну з тілом Сталіна накривали кришкою, Шверник і Джавахишвілі заплакали.

Пізніше по Москві ходили чутки, що тіло Сталіна мало не витрусили з мундира. Микола Захаров в своїх спогадах стверджував, що "ніхто Сталіна не роздягав. Єдине, - Шверник наказав зняти з мундира Золоту Зірку Героя Соціалістичної Праці. Іншу свою нагороду - Зірку Героя Радянського Союзу - Сталін ніколи не носив, тому і в саркофагу її не було. Після цього голова комісії розпорядився замінити золоті ґудзики мундира на латунні. Все це виконував комендант Мавзолею Машков. Зняту нагороду і ґудзики він передав у спеціальну Охоронну кімнату, де знаходилися нагороди всіх похованих біля Кремлівської стіни".

Ленін залишився один

1970 року на могилі Сталіна встановили пам'ятник роботи скульптора Миколи Томського. Всупереч очікуванням, новина про винесення тіла Сталіна з Мавзолею суспільство сприйняло достатньо спокійно, хоча всього за декілька років до цього "улюбленого вождя всіх народів, батька і вчителя" із сльозами на очах ховала вся країна. Після винесення тіла Сталіна Ленін залишився в Мавзолеї один.

За матеріалами РІА Новості, АіФ