За кого проголосували? Річниця уряду Азарова: передвиборче шахрайство стає очевидним

Автор/джерело -  © DW

Середня зарплатня в Україні значно зросла, вважає прем’єр-міністр Микола Азаров. Утім економісти фіксують подальше падіння доходів населення та стагнацію реального сектору економіки.

У порівнянні з лютим минулого року реальна заробітна платня зросла на 11 відсотків і досягла дві тисячі триста гривень на місць, заявив Микола Азаров. Однак в абсолютних цифрах це виявилося лише на три гривні більше, ніж торік. Азаров визнав, що цього "напевно, недостатньо".

Таке становище він обґрунтовує повільним виходом економіки з кризи, закликаючи не "будувати захмарні прогнози".

То росте, то знижується

Найбільшою турботою уряду нині, як сказав прем’єр-міністр, є "забезпечити зростання реальних доходів населення". Восени глава уряду заявляв, що до кінця 2010 року середня зарплатня сягне 2700 гривень. Однак, у грудні вона становила лише 2 тисячі 629 гривень. А в січні відбулося зниження зарплатні на 12,6 відсотків – до 2 тисячі 297 гривень.

Голова громадської організації "Комітет Економістів України" Андрій Новак в інтерв'ю Deutsche Welle погодився з прем'єрською оцінкою стану економіки. На думку економіста, доходи населення будуть зростати лише тоді, коли почне зростати реальний сектор економіки.

Дорожчає те, за що неможливо не платити

Водночас Новак не повірив у заяву Азарова щодо турботи про населення. Насправді, як вважає експерт, спостерігається послідовне зростання цін на ті товари і послуги, за які українці не можуть не платити: харчі, ліки, комунальні та транспортні послуги, а також енергоносії.

"Уряд сам стимулює це підвищення, щоб за рахунок зростання цін і, відповідно, податкових надходжень від продажу продукції наповнити державний та місцеві бюджети"., - каже Новак.

Глибока економічна криза української економіки та повільний вихід з неї, як вважає економіст, пояснюються ще й тим, що ані нинішній, ані всі попередні уряди «ніколи не мали економічної політики». Новак уважає, що кожен уряд переймався лише річним бюджетом і не намагався передбачити розвиток на наступні кілька років. Хибною вважає економіст і практику "латання боргових дірок накопиченням нових боргів", від чого, на його думку, не відійшов і уряд Азарова.