На Марсі був потужний ядерний вибух?

Автор/джерело -  © Кореспондент.net

Американський вчений висунув гіпотезу ядерної катастрофи, яка сталася сотні мільйонів років тому.

Американський дослідник, професор Джон Бранденбург з компанії Orbital Technologies Corp озвучив теорію про те, що кілька сотень мільйонів років тому на Марсі сталася масштабна ядерна катастрофа - вибух природного ядерного реактора, що засипав половину планети радіоактивним пилом і уламками.

Однак інші вчені висловлюють сумніви в достовірності цієї гіпотези.

За словами Бранденбурга, на Марсі присутні обидва компоненти природної АЕС - підземна вода і запаси урану. "Існують свідчення, що великий ядерний реактор сформувався і діяв у західній півкулі Марса. Мабуть, реактор виробляв уран-233 з торію, і, судячи з усього, зруйнувався в результаті вибуху, викинувши значну кількість радіоактивних речовин на поверхню Марса", - йдеться в доповіді Бранденбурга на планетологічній конференції в США.

За оцінками вченого, на Марсі близько мільярда років тому на глибині близько кілометра існувало рудне тіло, яке складалося з концентрованого урану, торію і калію. Через те, що на Марсі, на відміну від Землі, відсутній тектонічний рух плит, рудне тіло залишалося цілісним, і в ньому підтримувалася ядерна реакція з виділенням тепла. Цей процес почався приблизно мільярд років тому, коли частка урану-235 в родовищі становила 3%, і міг бути запущений проникненням у рудне тіло підземної води.

Через кілька сотень мільйонів років реактор почав виробляти ядерне паливо у формі урану-233 і плутонію-239 швидше, ніж спалювати його. Сильний потік нейтронів також призвів до утворення великої кількості радіоактивних ізотопів калію.

У якийсь момент реактор перейшов у критичний режим - вода википіла, що призвело до зростання потоку нейтронів і запуску спонтанної ланцюгової реакції за участю урану-233 і плутонію-239.

Через великі розміри самого рудного тіла та його положення на глибині близько 1 кілометра, реакція тривала без вибухового руйнування до досить високих ступенів вигоряння.

"Вивільнення енергії було катастрофічним і призвело до викиду хмари пилу й попелу, як від потужного удару астероїда. Це призвело до випадання радіоактивного пилу та уламків на значній частині поверхні планети, і цей шар був збагачений ураном і торієм. Через вибух сформувалася западина шириною приблизно 400 кілометрів", - говориться в доповіді.

Згідно з розрахунками Бранденбурга, енергія вибуху була еквівалентна енергії від падіння на поверхню 30-кілометрового астероїда. Однак на відміну від астероїдного удару, вогнище вибуху було ближчим до поверхні, і западина, утворена ним, була значно меншою за глибиною, ніж ударні кратери.

Склад слідів торію та радіоактивних ізотопів калію вказує, що ядерна катастрофа сталася кілька сотень мільйонів років тому, в середині або наприкінці Амазонійської епохи. На цю катастрофу вказує також присутність газів, що виникають у результаті ядерних реакцій - аргону-40 і ксенону-129 - в атмосфері планети.

"Існування такого великого природного ядерного реактора може пояснити деякі загадкові особливості в марсіанських даних, такі, як підвищений вміст калію і торію на поверхні і великий набір радіогенних ізотопів в атмосфері", - зазначає вчений.

Інші дослідники висловлюють сумніви в реальності описаної Бранденбургом катастрофи.

Так, доктор Девід Біті з Лабораторії реактивного руху зазначає, що нинішні геологічні умови як на Марсі, так і на Землі існують вже тисячоліття і відчували мало різких змін.

На думку вченого з Ліверморської національної лабораторії Ларса Борга, особливості, на які вказує Бранденбург, можуть бути пов'язані зі звичайними геологічними процесами, а не з ядерною реакцією.

"Ми вивчаємо марсіанські метеорити вже 15 років і в деталях знаємо їхній ізотопний склад. Однак немає нікого, хто думав би про можливості природного ядерного вибуху на Марсі", - говорить Борг.

Нагадаємо, раніше американський апарат Mars Reconnaissance Orbiter виявив на поверхні Червоної планети незвичайну споруду, що нагадує міст.