Новий чорнобильський експеримент влади

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

На Київщині в травні знову почнуть сіяти на землях, які були закинуті після аварії на Чорнобильській АЕС чверть століття тому.

На державному рівні Україна також обдумує, як відновлювати сільськогосподарське виробництво на радіоактивно забруднених територіях. Експерти, які безпосередньо займаються радіологічним контролем, тут радять не економити гроші. А деякі екологи попереджають, що спроба відродження чорнобильських земель може обернутися небезпечним експериментом над простими людьми.

Чорнобильські землі поступово повертаються до житниці України.

Йдеться про третю і четверту зону відчуження, що знаходяться далі від зруйнованої Чорнобильської АЕС. В Іванківському і Поліському районах на Київщині у травні інвестори почнуть обробляти 50 тисяч гектарів землі, яка чверть століття заростала бур’янами. Голова Іванківської райдержадміністрації Олександр Леляк очікує, що навесні вдасться засіяти до тисячі гектарів, а решта землі буде готуватися на осінь.

«Йдеться про вирощування зернових культур, технічних культур, а в подальшому, можливо, картоплі та інших овочевих культур. Я думаю, що обробка землі, культивація її, зменшить рівень радіоактивного забруднення», – каже Олександр Леляк.

Весь проект передбачає також будівництво молокозаводу, свиноферми, елеватора, насіннєвого заводу.

Іванківська районна влада запевнює, що вся продукція, яка там вже вирощується, проходить суворий дозиметричний контроль. При цьому перевищення норм радіонуклідів у продуктах харчування немає, лише в деяких місцях виявили проблеми в диких ягодах і грибах.

Балога: статус чорнобильських земель треба змінювати

Щоб інвесторів прийшло більше, треба змінювати статус забруднених територій. До цього закликає міністр із надзвичайних ситуацій Віктор Балога, який пояснює це поліпшенням радіологічної обстановки.

А учасники квітневих парламентських слухань рекомендували уряду розробити законопроект про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях.

Така програма давно на часі і на ній не можна економити, каже Радіо Свобода начальник радіологічної інспекції у Держсільгоспінспекції України Олександр Дутов.

«Все впирається в додаткове фінансування. У нас, на жаль, таким чином побудовано, що, на відміну від наших північних сусідів, в основному було зосереджено увагу на виплаті компенсацій за проживання в цій зоні, а не на заходах, які забезпечують виробництво гарантованої радіологічно безпечної продукції», – говорить Олександр Дутов.

За його словами, такі заходи передбачають не лише посилення контролю за всіма етапами виробництва і переробки сільгосппродукції, а й інформування селян про те, як безпечніше господарювати. Наприклад, якщо тварин із забрудненої зони за два місяці до забою годувати чистою продукцією, то перевищення радіонуклідів у м’ясі не буде. А суттєво зменшити зміст небезпечних речовин у молоці можуть спеціальні фероцинові препарати. Наразі в Україні більшість забрудненої продукції виявляють саме у підсобних господарствах.

«Інші будуть наражатися на опромінювання»

Натомість директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко в програми розвитку чорнобильських земель не вірить. Він називає такі розмови безглуздям і провокацією.

«Ті урядові особи, які про це говорять, нехай спочатку там побудуть свої власні маєтки і переселяться туди, скажімо з Кончі-Заспи. Бо вони ж розраховують піднімати сільське господарство руками інших. Інші будуть наражатися на опромінювання», – попереджає Борейко.

Київський еколог пов’язує новий сплеск інтересу до чорнобильських земель світовою продовольчою кризою і тим, що Україна наближається до створення ринку землі.

«Це величезна територія землі, яку треба продати. Ось під це і йдуть і ці балачки», – вважає Володимир Борейко.

Статус забрудненої території нині мають по над дві тисячі українських населених пунктів. Найбільше забруднені Рівненська і Житомирська області та Волинь, відголоски Чорнобиля також нагадують про себе на Київщині і Чернігівщині.