Британці склали перелік повсякденних звичок, які шкідливі для здоров’я

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”



Дата публiкацiї - 26.04.2011 18:29 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=13853

Британський таблоїд Daily Mail склав перелік повсякденних звичок, які можуть бути шкідливими для людини.

У Великобританії склали перелік повсякденних звичок, які можуть бути шкідливі для людини, серед них - частий душ

За словами лікаря-консультанта, дерматолога лондонської клініки Cranley Ніка Лоу, більшість людей занадто багато миються, пише ТСН.ua. "Надто гаряча вода в поєднанні з жорстким милом може позбавити шкіру жирів, що призводить до сухості, утворення тріщин і навіть інфекції. Багатьом з нас не обов'язково ретельно митися щодня", - повідомив вчений.

Як стверджує професор Університету Лафборо, співробітник Центру дослідження сну Джим Хорн, восьмигодинний сон щоночі викликає у людини відчуття втоми.

"Короткий, тривалістю від 4 до 15 хвилин денний сон, за ефективністю можна порівняти з годиною сну вночі", - заявляє учений. Хорн стверджує, що сотні років тому поширеною практикою було розділення щоденного сну на кілька сегментів. "Сучасне уявлення, згідно з яким прокидатися серед ночі погано, може чинити деструктивний вплив на якість сну. Наприклад, ми прокидаємося о третій ночі і лежимо, нервуємо, що не спимо, тоді як можна було б просто встати і зайняти свій розум чим-небудь відволікаючим, але разом з тим розслаблюючим - повирішувати головоломку або почитати книжку - доти, поки тіло не підкаже нам, що ми знову готові до сну", - вважає дослідник.

Стоматолог Філ Стеммер з лондонського центру "Здорове дихання" радить боротися зі спокусою прополоскати рот після чищення зубів, оскільки інакше змивається захисне флуорідне покриття, що наноситься разом із зубною пастою. Сам Стеммер навіть не мочить зубну щітку перед тим, як видавити на неї пасту, і намагається не пити півгодини після цієї гігієнічної процедури. Крім того, важливо не чистити зуби відразу після їжі, стверджує стоматолог, оскільки їжа тимчасово розм'якшує зубну емаль і потрібно дати їй затвердіти знову, на що йде мінімум півгодини.

Ізраїльські вчені опублікували в журналі Digestive Diseases and Sciences дослідження про шкоду сидіння на унітазі.

"Більш природно відправляти природні потреби навприсядки, оскільки в такому положенні потрібна менша напругу. У результаті знижується ризик заробити геморой або дивертикулез", - стверджують вчені.

Обстеживши 100 працюючих чоловіків і жінок, дослідники із США встановили, що у тих з них, хто брав на себе обов'язки по прибиранню будинку, був більш високий тиск, ніж у тих, хто делегував займатися цим своїм дружинам. Як уточнюють автори статті в журналі Psychosomatic Medicine, головна шкода пов'язана не з самими клопотами, а з занепокоєнням про те, як з ними впоратися. Іспанські колеги також прийшли до висновку, що побутова хімія підвищує ризик розвитку астми.

Шкоди організму завдає і неправильне дихання, стверджує психотерапевт, директор Товариства з управління стресом Нейл Шах. Дорослі, як правило, зловживають грудним диханням, внаслідок чого в нижній частині легень застоюється несвіже повітря, адже саме в цій частині парного органу зосереджені найбільш ефективні в сенсі газообміну судини. Шах радить дихати животом і робити це ритмічно і регулярно, вчиняти від 12 до 20 циклів на хвилину, причому між вдихом і видихом робити коротку паузу.

"Якщо розслаблятися на дивані після їжі, ваш організм з більшою ймовірністю переробить з'їдене в жир", - попереджає Клер Макевіллі, дієтолог з Кембриджу. Найбільш калорійну їжу вона радить вживати вранці. Однак навіть якщо повечеряти в 8 або 9 вечора, інтенсивна 20-хвилинна прогулянка позбавить від ризику набрати вагу, а корисніше всього регулярне харчування невеликими порціями, стверджує експерт.

Нагадаємо, раніше вчені з Атланти, штат Джорджія прийшли до висновку, що одержимість чистотою може стати безпосередньою причиною депресії.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.