Без політики. Табачник махлює на букварях

Автор/джерело -  © ТСН

Генеральна прокуратура виявила низку порушень у діяльності Міністерства освіти щодо забезпечення шкіл підручниками.

Так, букварів російською мовою надруковано на 65 тисяч примірників більше від потреби. Натомість українською мовою букварів випущено на 83,4% менше.

Згідно з листом заступника генпрокурора Віктора Занфірова, у Міністерстві освіти не забезпечено належне виконання повноважень щодо випуску підручників та посібників для школярів.

Відповідна інформація міститься у відповіді на ім'я віце-спікера Миколи Томенка.

Так, загалом у 2010 році держзамовлення з видання підручників та навчальних посібників не виконано у кількості 171 тисячі примірників.

Випуск окремих підручників розпочато лише після 1 вересня 2010 року. Як наслідок, навчальну літературу для учнів 2, 5 та 10 класів доставлено із запізненням.

За даними Генпрокуратури, держзамовлення з підручників було сформовано неналежно, а пропозиції освітніх закладів щодо реальної потреби регіонів не враховувалися.

Зокрема, на 86,4 тисяч екземплярів більше від замовлень регіонів надруковано підручників "Вступ до історії України" для учнів 5 класів.

Проте підручників для учнів 2 класів замовлено та надруковано тільки 40,5% від фактичної потреби.

У команді Табачника стверджують, що такі проблеми були завжди.

"Ця ситуація повторюється рік у рік, так було й при Кремені, і при Вакарчуку. Не було ні одного міністра, при якім вчасно розвезли би книги", - сказав Максим Луцький.

За його словами, сама процедура закупівлі підручників неправильна. Вона прив'язана до бюджетного процесу в країні.

"Спочатку в бюджеті затверджується сума на наступний рік на друк підручників. Потім Міносвіти оголошує конкурс авторів підручників, який триває місяць, далі конкурсна комісія відбирає переможця, потім - тендер на визначення тих, хто буде друкувати підручники, який триває два-три місяці. Потім - друк підручників, а потім - розвезення в обласні управління освіти", - розповів Луцький.

Щодо друку букварів російською мовою більше від потреби, то, за словами Луцького, "політичного підтексту тут немає".