Поблизу Ужгорода гине унікальний храм 11 століття

Автор/джерело -  © ICTV

Поблизу Ужгорода один з найдавніших зразків храмової архітектури України – Горянська ротонда - гине від вологи та холоду.

Унікальний храм 11 століття занесено до списку пам'яток ЮНЕСКО, це друга за давністю після Софії Київської християнська святиня. Найцінніші тут дивовижні фрески, написані 700 років тому італійськими майстрами.

Нині вони вмирають на очах, для їхнього порятунку треба 2 мільйони гривень.

Волога й холод нищать унікальні фрески Горянської ротонди. Грибок і пліснява змушує плакати старовинні розписи на стінах. Намалювали їх тут іще 700 років тому італійські майстри. Схожі фрески були зроблені у кількох ротондах Угорщини. Однак там вони не збереглися. Мистецтвознавці кажуть: врятувати фрески в Горянській ротонді ще можна. Дивовижні розписи почали нищитися після того, як 15 років тому прочани поштукатурили будівлю ротонди сучасними матеріалами. Стіни перестали дихати, а вологість вивітрюватися. Віруючі виправдовуються - якби тоді стіни не покрили 40-сантиметровим шаром штукатурки, вони б впали. Про цінність фресок тоді не йшлося.

Марія Вереш, прихожанка:
"На початку 90-х церква була у надзвичайно знищеному стані, стеля була зруйнована, у церкві панував повний хаос. І практично вірники власними силами, власною роботою, власними коштами привели храм у більш-менш до певного стану, де можна було відправляти службу".

Хоча Горянська ротонда й занесена до реєстру ЮНЕСКО, її спіткала доля звичайної сільської церкви. Одну з найдавніших релігійних пам’яток України віддали у користування громаді. Люди рятують храм як можуть. Передусім міняють прогнилий дах на нову дерев’яну крівлю, аби дощова вода не заливала фрески, бо розписів у проторенесансному стилі в Україні майже не залишилося.

Михайло Приймич, мистецтвознавець:
"Горянська ротонда є унікальною з того огляду, що на території України ми майже не зустрічаємося з таким явищем як проторенесанс. А тут ми зустрічаємося з живописом, який справді виконано під впливом італійського проторенесансу".

За підрахунками фахівців, на реставрацію старовинних фресок потрібно 2 мільйони гривень. Закарпатські чиновники переконують, що долею Горянської ротонди переймаються, та грошей на її порятунок у бюджеті немає.

Іван Канюка, заступник начальника управління культури Закарпатської облдержадміністрації:
"Наразі у нас більше проблем є із храмами сакральної деревяної архітектури, які теж є унікальними об’єктами і які можуть просто бути втрачені для нашого народу. І ми всі зараз зусилля спрямовуємо для того, щоб спасти якраз ці храми".

Віруючі мріють повернути ротонді первісний вигляд. По допомогу звертатимуться до європейських організацій.