Німецькі математики з імовірністю 62% довели: Бог існує! Ще раніше це довів російський фізик

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Існування Бога підтверджує німецьке наукове видання P. M. Magazіn, повідомляє Dіe Welt. До цього складного питання автори дослідження підійшли з математичної точки зору.

Автори журналу, повідомляє "Освітній портал", висунули гіпотезу "Бог існує" і спробували відповісти на наступні запитання:

- наскільки велика ймовірність того, що Бог створив Всесвіт?

- наскільки велика ймовірність того, що еволюція на Землі відбулася при його участі?

- наскільки велика ймовірність того, що добро неможливе без Бога?

Кожна позитивна відповідь промовляє на користь буття Бога, а будь-яке переконливе пояснення, що не має нічого спільного з "промислом Божим", знижує ймовірність його існування.

У результаті вчені - правда, з імовірністю 62% - дійшли висновку, що Бог існує.

Як дійшли вчені такого висновку, можна прочитати у свіжому номері P.M. Magazіn. "Список ймовірних доказів існування Бога великий, - говорять вчені. - Однак всі вони не витримують перевірки на дійсність". Деякі теологи та філософи шукають альтернативу й вдаються до допомоги формули священика й математика Томаса Байєса.

Були проведені дослідження й зроблені розрахунки в 5 найбільших світоглядних сферах: виникнення й будова космосу, еволюція, добро й зло, релігійні постулати. На багато важких запитань вчені повинні були знайти математичну відповідь.

Виявляється, розрахувати для себе ймовірність існування Бога може кожен, спираючись на свої особисті переконання. Щоб кожен смог зробити подібні обчислення, журнал пропонує докладну інструкцію з використання формули Байєса.

В свою чергу, раніше вже повідомлялося про роботи російського вченого-фізика Анатолія Акімова, який підводить наукову базу під факт існування Всевишнього.

Те, що різними філософами називалося Всесвітнім Розумом, Абсолютом, — це і є надпотужна система, що ототожнюється в нас із потенційними можливостями Всевишнього, переконаний Акімов

Акімов переконаний, що Бог існує, і ми можемо спостерігати прояви його волі. Це думка багатьох учених, вони не просто вірять у Творця, а спираються на якісь знання.

До часів Ісаака Ньютона розділення між наукою й релігією не існувало. Наукою займалися священики, оскільки вони були найосвіченішими людьми. Сам Ньютон мав богословську освіту і часто повторював: “Закони механіки я
виводжу із законів Божих”.

Пізніше з розвитком математики, експериментальної фізики, наука відбрунькувалася від релігії. Хоча останні роботи по фізичному вакууму підтверджують, що за великим рахунком суперечностей між ними не існує.

Коли близько 300 років тому учені винайшли мікроскоп і стали вивчати, що відбувається усередині клітини, процеси подвоєння і ділення хромосом викликали у них приголомшуючу реакцію: “Як таке може бути, якщо б усе це не було передбачено Всевишнім?!” Справді, якщо говорити про те, що людина з'явилася на Землі в результаті еволюції, то з урахуванням частоти мутацій і швидкості біохімічних процесів для створення людини з первинних кліток знадобилося б часу багато набагато більше, ніж вік самого Всесвіту.

Візьмемо фізичні константи, які однозначно задають устрій нашого світу: гравітаційна, магнітна, радіус боровської орбіти й інші. Років 30 назад один з учених показав, що, якщо ці константи змінити хоч би на 1% (а вони виміряні з точністю від 10-го до 30-го знаку після коми), світ був би нестійкий, не виникло б ядер і електронних орбіт. Те ж саме можна говорити про космос. Чому планети обертаються чітко заданими орбітами, а не будь-якими довільними?

Світ, в якому ми живемо, влаштований за складними законами, його стійкість зокрема визначають і константи, вважає А. Акімов