Диктатура Партії регіонів у столиці: думка громади нікого не цікавить

Автор/джерело -  © DW

Через рік після набрання чинності нового закону про столицю Києвом фактично напряму керує центральна влада. Поки опозиція сподівається на чергові вибори, політологи не виключають нових законодавчих змін від влади.

Згідно з нині чинним законом про столицю, керівників у Києві двоє – обираний киянами мер та голова міської державної адміністрації, що призначається президентом. Та де-факто ось уже понад рік містом керує останній – Олександр Попов. Саме його прізвище дедалі частіше з’являється на рекламних плакатах мерії, на ньому зосереджена й увага українських мас-медіа.

Або влада, або справа

Хоча обраний киянами Леонід Черновецький зі своєї посади не йшов, між ним та президентським ставлеником, очевидно, відбулися певні домовленості, каже директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. У своєму коментарі Deutsche Welle він зазначив: «Більшість представників команди мера зрозуміли, що попереду для них або згода з владою, або кримінальні справи».

Та в тому, що так само відбуватиметься, якщо кияни оберуть іншу владу, політолог не впевнений. За його словами, нинішня редакція закону про столицю не розмежовує повноваження міського голови й голови адміністрації, а тому й виключати можливість контролю влади за обраним мером не варто.

Мер-«королева»

Інша справа, за словами Фесенка, в тому, що така ситуація була б невигідна владі державній. «Якщо не буде очевидна перемога Попова на виборах, я не виключаю ініціювання чергових змін до законодавства. Це може бути або пропозиція звузити повноваження мера до ролі «британської королеви», або взагалі обирати мера у Київраді», - каже експерт.

Та останній варіант був би, на його думку, занадто недемократичним з боку влади, особливо якщо зважати на те, що громада міста вже була позбавлена виборних органів у районах – районних рад.

Боксерські амбіції в боротьбі за владу

Тим не менше сьогодні не залишається інших варіантів, окрім як чекати наближення чергових виборів мера та Київради, що мають відбутися наступного року, каже Фесенко. Основними суперниками в боротьбі за голоси киян, за його словами, будуть голова адміністрації Олександр Попов та опозиційний депутат Київради, лідер партії «УДАР» Віталій Кличко. «І якщо Кличко не відмовиться від своїх амбіцій, то відбудуться спроби роздрібнити опозиційний електорат, у тому числі шляхом просування нових сильних кандидатів», - каже політолог.

Відмовлятися від участі в потенційних виборах Віталій Кличко не збирається – про це він сам заявив у коментарі Deutsche Welle, зазначивши, що «це єдина можливість змінити владу в демократичній країні».

Зміну законодавства річної давнини він назвав «черговим прикладом того, як нинішня влада вміє «підганяти» закон під ситуацію». Мовляв, саме такий спосіб здобуття контролю над Києвом влада вирішила «політично доцільним». Насправді ж уже оголошеної владою інформації про збитки, завдані столиці командою Черновецького, було б достатньо для того, аби відсторонити його від влади за тодішнім законодавством і провести нові вибори, каже Кличко.

Імітація діяльності

Негативну оцінку політик дає і діям нової влади в особі Олександра Попова. «Сьогодні Олександр Попов створює імітацію бурхливої ​​діяльності, маючи для цього всі необхідні ресурси. У нього практично необмежені повноваження, а мером він де-юре не є, народ його не обирав», - каже Кличко. За його словами, те, що сьогодні місто очолює представник Партії регіонів, не відбивається позитивно і на бюджеті столиці.

Крім того, на думку політика, багато в чому нинішня київська влада продовжує курс, узятий попередньою командою – приміром, що стосується знищення культурної спадщини та відсутністю боротьби зі скандальними забудовами міста, зауважує екс-кандидат у столичні мери.