ЄС визначив серед головних приорітетів модернізацію ГТС України

Автор/джерело -  © DW



Дата публiкацiї - 9.09.2011 14:01 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=15170

Одним з головних викликів для ЄС є забезпечення надійності газотранспортної системи України.

Про це Deutsche Welle сказав голова Європарламенту, коментуючи заяву Єврокомісії про нові пріоритети енергетичної політики ЄС.

Голова Європарламенту Єжи Бузек, який вже давно виступав за те, щоб ЄС не залишався осторонь процесу модернізації української газотранспортної системи, привітав заяву Єврокомісії, в якій серед пріоритеів енергетичної політики ЄС загадано також ГТС України. За його словами, євродепутати ретельно розглянуть новий документ, який надійшов на розгляд Європарламенту. У документі йдеться про те, яким чином ЄС має надалі вести переговори щодо енергоносіїв із країнами - не членами Євросоюзу.

Зокрема Єврокомісія наголошує на необхідності прозорості у відносинах із постачальниками. Члени ЄС мають повідомляти одне одному про енергетичні міжнародні угоди, укладені з країнами - не членами спільноти. Окрім цього, Єврокомісія також хотіла б отримати право давати оцінку угодам щодо їхньої відповідності законодавству ЄС та ролі в забезпеченні безпеки постачань енергоносіїв до Євросоюзу.

Єврокосімія частково використала ідеї Бузека

За словами президента Європейського парламенту, Єврокомісія нині зробила дуже добрі пропозиції. В інтерв'ю Deutsche Welle Бузек зауважив, що він особисто дуже тісно співпрацював з Єврокомісією над розробкою принципів Європейської енергетичної спільноти. Новий документ щодо енергетичної політики багато в чому містить ідеї, які, зокрема, висував і президент Європарламенту. „Упродовж наступних місяців комітет з питань енергетики Європарламенту розгляне цей документ», - запевнив президент Європарламенту.

На його думку, оскільки Україна є головною тринзитною державою енергоресурсів з Росії до ЄС, одним з головних викликів є забезпечення безпеки та надійності української газотранспортної системи. Тож, Європейський парламент хотів би, щоб наявна нині інфраструктура, розташована на схід від ЄС, працювала безперебійно. Саме тому ЄС підтримує ідею з модернізації української газотранспортної системи. Ці роботи мають бути завершені до 2020 року, зазначив президент Європарламенту.

Головне – прозорість

На думку депутата Європарламенту та члена комітету з питань енергетики Герберта Ройля, нинішній документ Єврокомісії є першим кроком на шляху розповсюдження директив, що діють на території ЄС, на країни, що не входять до Євросоюзу. Таким чином ЄС прагне гарантувати безпеку потенційним інвесторам та створити для них сприятливі умови. «Подібні інвестиції допоможуть зменшити українську енергозалежність від Москви», - вважає Ройль.

За словами Євродепутата, Єврокомісія нині намагається зробити усе для того, щоб поліпшити стосунки Москви, Києва та Брюсселя, і за допомогою цього не допустити перебоїв із постачанням енергоносіїв, як це було в минулому. «Одним із заходів у цьому напрямку є підвищення прозорості, аби обидві сторони не могли більше звинувачувати одна одну. Ще одним заходом є модернізація газотранспортної системи», - каже Герберт Ройль.

Думки депутатів розійшлися

Новий документ Єврокомісії нині спрямовано до Європарламенту, але серед євродепутатів нема єдиної думки з приводу того, підтримувти його чи ні. Приміром, парламентарі від Польші радіють тому, що Європа нарешті виступатиме єдиним фронтом у переговорах з Москвою. Євродепутат Яцек Саріуш-Вольський навіть відніс це до досягнень польського головування в ЄС.

Тим часом депутати від Великобританії налаштовані скептично, оскільки вважають, що Брюссель таким чином зазіхає на прерогативи країн-членів і навіть намагається „створити нову імперію“. За словами Євродепутата Джіля Чічестера, енергетичні питання Єврокомісію не обходять. Намагання ж їх контролювати є втручанням у внутрішні справи та торгівельні інтереси Великобратанії.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.