Вчені впритул підійшли до виявлення «частинок Бога»

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”



Дата публiкацiї - 15.12.2011 00:41 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=16111

Одразу дві команди дослідників, які працюють незалежно одна від одної з Великим адронним коллайдером, напередодні повідомили про виявлення слідів “бозонів Хіггса”, що наділяють масою усі речовини у Всесвіті.

Про це пише газета «Экономические известия».

За даними команди Atlas, що складається з 3 тисяч учених, побачені ними «частинки Бога» мають масу 125 млрд. електронвольт. Вони у 125 разів важчі за протони (складові частини ядер атомів) і у 500 тис. раз важче за електрони.

Команда C.M.S., названа іменем використовуваного нею детектора частинок (Compact Muon Solenoid), також зафіксувала сліди бозонів Хіггса масою 124 млрд. електронвольт. Отримання схожих результатів досліджень на двох відмінних один від одного гігантських детекторах дозволить звузити пошуки і вселяє упевненість, що незабаром існування бозонів Хіггса вдасться науково довести.

Зараз обидві команди об`єднують одержані дані, щоб визначити найбільш ефективний метод подальших пошуків. Фізики впритул наблизилися до найбільшого відкриття за останні 60 років.

«На даному етапі ми не можемо робити якісь висновки. Але, враховуючи прекрасну продуктивність, показану адронним коллайдером у нинішньому році, нам не потрібно багато часу для отримання даних, яких бракує. Ми вирішимо цю загадку в 2012 році», - повідомив учора офіційний представник Atlas Фабіола ДЖІАНОТТІ.

Згідно з висунутою у 1964 р. фізиком Пітером Хіггсом гіпотезою, бозон Хіггса повідомляє масу частинкам, що складають атоми, з яких, у свою чергу, складаються усі речовини у Всесвіті. Доказів існування «божественної частинки» бракувало для остаточного визнання Стандартної моделі - найпопулярнішої теорії будови нашого світу.

Великий адронний коллайдер (БАК) вартістю 8 млрд. дол. був спеціально збудований на кордоні Швейцарії і Франції для упіймання бозона Хіггса. У цьому прискорювачі заряджених частинок протони і важкі іони розгонилися по 27-кілометровому кільцевому тунелю до швидкостей, близьких до швидкості світла, і зіштовхувалися одне з одним.

Впродовж року два групи вчених вивчили більш як 3 млрд. зіткнень розігнаних частинок, і лише у 10 випадках були зареєстровані сліди загадкової частинки. Якщо вірити фізикам, то побачити напряму бозон Хіггса практично немає шансів, оскільки він живе дуже мало.

Також навряд чи вдасться засікти Z-бозони, на які розпадається частинка Бога. Але мюони, на які розпадаються Z-бозони, вже «помітно». За теорією, з одного бозона Хіггса виходять два Z-бозона, а з двох Z-бозонів - дві пари мюонів. Процес утворення мюонів імовірно і був зафіксований командами Atlas і CMS

«Весь науковий світ розбурханий заявою. Можливо, що виявлені кожною з команд сплески - це всього лише статистичні похибки, коливання на загальному тлі, що імітують розпад бозона Хіггса. Але той факт, що Atlas і C.M.S. незалежно один від одного визначили однакову масу бозона, збільшує достовірність отриманих результатів», - відзначає очільник кафедри фізики елементарних частинок Університету Ліверпуля Феміс Боукок.

Дослідники використовують шкалу «сігма» від 1 до 5 для визначення точності результатів. Оцінки 1 і 2 вважаються ненадійними, а 5 дозволяє стверджувати про офіційне відкриття, оскільки шанс статистичної похибки менший, ніж один на мільйон.

На позавчорашній презентації команда Atlas повідомила, що достовірність виявленого нею бозона Хіггса становить 2,3 сігма. Це передбачає ймовірність в 1%, що отримані дослідниками сигнали викликані випадковими коливаннями. Оскільки фізика - високоточна наука, кричати «еврика» можна буде після підтвердження результатів експерименту. Після цього фізики перейдуть до вивчення властивостей бозона Хіггса і перевірять їх на відповідність існуючим теоріям.

Детектори, за допомогою яких вчені розраховували впіймати бозон Хіггса. Фото: CERN



 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.