У космосі помітили ангела

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Напередодні новорічних і різдвяних свят космічний телескоп Hubble підготував незвичайний подарунок. Він підніс землянам космічного ангела.

Вражаюче явище сфотографовано в туманності S106

Дивовижна світлина насправді показує, як формується нова зірка в далекій туманності S106, повідомляє Утро.ru.

Sharpless 2-106, або, як її називають астрономи, S106, знаходиться на відстані 2 тис. світлових років від нашої планети. Вона досить обширна і простягається в довжину на декілька світлових років. Туманність розташована в найвіддаленішому і поки мало вивченому кутку Чумацького Шляху.

Вражаюче явище, відображене на світлині, відбулося завдяки активності масивної молодої зірки IRS 4. Розбурхане світило викидає потоки розпеченого газу - це "крила" ангела. За рахунок цікавого заломлення світла вони вийшли синього кольору.

Кільце з пилу і газу, яке обертається навколо зірки, стягнуло, немов ременем, туманність, яка розширюється. Тому вона прийняла форму пісочного годинника, що помітно на фотографії. Завдяки гарній дозвільній здатності камери, можна помітити своєрідні брижі на поверхні газової хмари. Це відбувається через те, що гарячий газ зустрічається з холодним міжзоряним простором, утворюючи хвилі. Бліде світло, що випромінює зірка, підсвічує більш темні частинки пилу, які створюють подобу канта по краях синіх "крил".

Минулого року у космосі було виявлено гігантську ялинкову кулю

Варто відзначити цікавий збіг. Рівно рік тому Hubble на свята подарував землянам величезну ялинкову кулю. Найтонша сферична оболонка, яка на світлині телескопа виглядає як червоно-рожева сфера - це газова хмара, що утворилася вибуховою хвилею, викинутої при виникненні наднової зірки у Великій Магеллановій Хмарі на відстані близько 160 тис. світлових років від Землі. Структура оболонки ялинкової кулі неоднорідна, це пояснюється різною щільністю в шарах міжзоряного газу.

Діаметр космічної бульбашки складає приблизно 23 світлових роки, при цьому вона постійно розширюється зі швидкістю близько 18 млн. км/год. За допомогою телескопа Hubble за вказаною ділянкою Всесвіту спостереження ведуться з осені 2006 року. Спочатку гігантську бульку вивчали через фільтр, що дозволяє бачити світіння водню. Однак на вже наявні світлини наклали фото видимого спектру. Вийшла картинка, на якій чітко проявилася гігантська червона куля.