Знайдені в Херсонесі ранньохристиянські гробниці довелося закопати до кращих часів через відсутність коштів на їх охорону

Автор/джерело -  © «Аратта-Україна»

Знайдені на території некрополя в Херсонесі склепи III-IV ст. через відсутність коштів для організації охорони й консервації довелося знову закопати «до кращих часів».

Затягування прийняття довгострокової програми розвитку національного заповідника «Херсонес Таврійський» позбавляє його держфінансування, що може привести до втрати унікальних пам'яток, повідомляє сайт «Православіє.ru».

За словами директора заповідника Леоніда Марченка, уже рік у Кабміні України перебуває Концепція розвитку національного заповідника «Херсонес Таврійський» на 2006-2015 роки, а також проект Програми розвитку Херсонеса на найближчі десять років. «Концепцію підтримали Севастопольська міська адміністрація, Академія наук України, Міністерство культури й науки і навіть Міністерство фінансів. Немає тільки єдиного підпису – представника Міністерства економіки», – стверджує Л. Марченко.

Тому Херсонес не отримує необхідних засобів на розвиток, хоча згідно з проектом програми на вирішення питань збереження пам'ятників, проведення наукових пошуків, благоустрій території заповідника передбачається виділення з держбюджету 250 мільйонів гривень, тобто щороку по 25-27 мільйонів.

«Державі, звичайно, нелегко виділити такі кошти, тому нехай вони будуть меншими, але Концепція, а потім і Програма повинні бути все-таки підписані», – сказав директор заповідника. За його словами, у цей час через відсутність засобів багато унікальних пам'яток, які були відкриті в останні роки, з метою їхнього збереження довелося знову закопати. «12 років заповідник не мав жодного фінансування, а прийнята 2001 року програма розвитку на 5 років профінансована лише наполовину», – повідомив Л. Марченко.

Сьогодні, за даними керівництва Національного заповідника «Херсонес Таврійський» у фондах зберігається близько 200 тисяч знахідок, однак через відсутність пристосованих приміщень севастопольці й гості можуть побачити тільки 10 відсотків експонатів.

Як уже повідомлялося, у листопаді археологи національного заповідника «Херсонес Таврійський» відкрили на території некрополя два найдавніших пам'ятки раннього християнства – склепи, датовані III-IV століттями нашої ери. Унікальність склепів полягає в тому, що це пам'ятки археології, найвіддаленіші від античних центрів поширення християнства – Єрусалима, Антіохії, Рима, Олександрії, Константинополя.

Раніше найдавніші християнські склепи Криму були відкриті ще в 1903-1912 роках і датувалися початком V століття. Найдавніші археологічні пам'ятки раннього християнства – катакомби в Римі – датуються I-III століттям. Ранньохристиянські гробниці, датовані III-IV століттями нашої ери, відкриті на території Італії, Греції, Болгарії, Туреччини, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Йорданії та Єгипту. Усього у світі 15 таких пам'яток.