Дім на Городецького відбив третій штурм за місяць

Автор/джерело -  © Богдана ЄВСЄЄВА, “Газета по-українськи”

Минулої п’ятниці комерсанти вкотре штурмували будинок N4 на вулиці Городецького, у центрі Києва.

Біля столичного будинку на вулиці Городецького постійно чергує міліцейський ”бобик”. Вхід до будинку вже кілька разів намагалися захопити молодики з комерційної фірми (фото: Євген КОЛЕСНИК)

О 8.15 семеро чоловіків вискочили з двох чорних автомобілів та забігли через хвіртку у двір дому, відкинувши з дороги консьєржку Марію Бахур, 59 років. Марія Миколаївна чергувала в будці при вході у двір. Вона кинулася завадити невідомим. Побачивши, що ті побігли до дверей другого під’їзду, жінка повернулась у будку й натиснула кнопку сигналізації. Над трьома під’їздами завили сирени.

Із другого під’їзду якраз виходили Олена Зязюк, 39 років, із сином-школярем. Нападники увірвалися всередину, туди ж заштовхали жінку і хлопця. У чоловіків на куртках висіли бейджики з написом ”Охорона ТОВ ”Миколаївське”. Серед них був і керівник ТОВ ”Миколаївське” Костянтин Петренко. Жінка перелякалася, стала гукати на допомогу.

Почувши звуки сирени, у двір вибігли семеро мешканців дому — переважно літні жінки, майже всі у капцях.

— Почалася потасовка. Ми, жінки, билися з цими чоловіками. Штовхалися. Охоронці вчепилися руками за наші підвальні двері, хотіли їх відкрити. Ми віддирали їхні пальці від одвірка, виштовхували на вулицю. Я встигла викликати міліцію, вони приїхали за 40 хвилин, — розповідає Ірина Степанченко, 50 років.

Разом із міліціонерами з Печерського райвідділу приїхав підполковник. Костянтин Петренко кидався і на нього.

— Петренко — це і є наш рейдер, — мешканець будинку Сергій Бублик, 50 років, показує на кругловидого чоловіка, який ходить двором і розмовляє по мобільному.

Міліціонери поцікавилися в обох сторін, чи не проти вони, якщо їхній уазик заїде у двір. Почекали, поки люди напишуть колективну скаргу щодо нападу на будинок.

— Ми залишаємо трьох чоловік охороняти двір. За потреби вони будуть тут і вночі, — говорить міліціонер.

Чергувати лишили дільничного Олександра Кулика і двох патрульних.

Стара швейна машинка Зінґер — ”оборонний пункт №3” будинку на Городецького. Ще є міцні металеві ворота

Об 11.50 представники ТОВ ”Миколаївське” спробували штурмувати під’їзд ще раз — вже в присутності трьох міліціонерів та кореспондента ”ГПУ”. Двері з під’їзду прочинилися — з них хотіла вийти мати Олени Зязюк, бабуся з паличкою. Костянтин Петренко разом із чотирма колегами підлетіли до дверей, вчепились у них і різко смикнули. Бабусю відкинули в під’їзд, вона впала й розплакалася. Знову здійнявся галас, завила сирена.

— Что вы делаете? — репетували міліціонери в бік нападників.

Хвилин за п’ять штурм було відбито. Мешканці зачинили двері в будинок. Більше не виходили, боялися, що нападники знову спробують захопити під’їзд. Ті ж вибігли з двору, сіли в чорний ”Опель” і поїхали.

— Такий сором — у самому центрі міста, майже на Майдані, з нас так знущаються, — обурюється Сергій Бублик.

— Петренко нам каже прямо: ”Ще 5–10 років — і будинок буде мій!”. У кого просити допомоги? — запитує Ірина Степанченко.

ТОВ ”Миколаївське” штурмувало дім за останній місяць тричі: минулої п’ятниці, тиждень тому й близько місяця тому.

Iсторія тягнеться п’ять років

Наприкінці 2001 року ТОВ ”Миколаївське” придбало за 260 тис. грн підвал у будинку на вулиці Городецького, 4, викупивши його у фонду комунального майна Старокиївського району.
Генеральна прокуратура України визнала цю оборудку незаконною, здійсненою за підробленими документами, без рішення сесії райради. За фактами службової підробки, перевищення службових повноважень і незаконної приватизації прокуратура Шевченківського району порушила кримінальну справу.
За чотири роки протистояння у будинку на Городецького, 4, померли п’ятеро літніх киян. Усі — від серцевих нападів.