Кабмін звільнив директора музею, який повідомив про крадіжку цінних картин в уряді

Автор/джерело -  © УНІАН

З посади директора Національного художнього музею України звільнено Анатолія Мельника, який заявляв, що з приміщень Кабінету Міністрів України зникли картини відомих українських художників.

Анатолій Мельник

Як повідомив УНІАН сам А.Мельник, 5 квітня у його кабінет у музеї прийшов міністр культури Михайло Кулиняк з трьома чиновниками міністерства й зачитав наказ про його звільнення.

У наказі про звільнення, за словами А.Мельника, вжито формулювання “за згодою сторін”, хоча сам директор музею, як пояснив він, такої згоди не давав і жодних документів щодо цього не підписував.

“Близько місяця тому міністр культури виніс мені догану за якісь там недоліки, - сказав А.Мельник. - Проте пізніше зняв цю догану, усвідомивши свою помилку”.

Відповідаючи на запитання УНІАН, з чим А.Мельник пов`язує раптове звільнення з посади, він припустив, що причина може бути в тому, що Нацмузей вкотре відкрито заявив про зникнення картин в Кабміні.

За його словами, його неприємності на посаді директора Нацмузею, тривають ще відтоді, як музей уперше (улітку минулого року) заявив, що в Кабміні зникли картини, надані музеєм для експонування в урядових кабінетах, і музей вимагає їх повернення.
А.Мельник також повідомив, що працівники музею поцікавилися в міністра причиною звільнення, проте М.Кулиняк “не зміг дати будь-якої адекватної відповіді”.
“М.Кулиняк не є фахівець у своїй справі, - сказав він. - і не відповідає своїй посаді. Я йому про це сказав був у очі. Я йому сказав, що його наказ злочинний”.

А.Мельник, за його словами, має намір оскаржувати наказ про його звільнення в суді, “якщо цього захоче колектив і підтримає громадськість”.

Раніше УНІАН публікував матеріали “У Кабміні завівся крадій живопису” та “Як у Кабміні покрали картини”.
Після виходу першої публікації в урядових кабінетах картини таки знайшлися, проте лише дві з чотирьох: «У риболовецькому колгоспі» 1952 року та «Вітрила на морі» 1951-го.

Про «Дніпровські далі» 1937-го та «Село біля річки» 1951-го музейники як тоді, так і тепер заявляють, що вони «фальшиві». Нині щодо двох підробок проводиться експертиза спеціальною комісією, результати якої обіцяють невдовзі оприлюднити.