Гігантоманія. Кому потрібні нові аеропорти?

Автор/джерело -  © DW

Похмурий інвестиційний клімат в Україні може звести нанівець економічний ефект від будівництва міжнародних терміналів, вважають експерти. Мовляв, Україні не світять ані наплив туристів, ані дешеві авіаперевізники.

Монополізм українських авіакомпаній та забюрократизована економічна політика є головними перешкодами розвитку авіасполучення в Україні, не вважаючи на появу нових сучасних аеропортів.

Українцям не світять дешеві авіаквитки

За словами експертів, багато бюджетних авіаперевізників хотіли би прийти на ринок України. Інша справа, що кілька вітчизняних компаній тримають ціни і не зацікавлені в появі конкурентів. «Виходячи з досвіду нашої авіакомпанії як «лоукоста», слід зазначити, що навіть керівництво у цій галузі лобіює монопольні інтереси місцевих авіаперевізників. Безумовно, можливість «безболісного» виходу на український ринок існує, проте ця послуга платна і коштує дуже великих грошей. Світові ж лідери авіакомпаній-«лоукостів» не звикли і не будуть працювати за такою схемою», - зазначив в коментарі Deutsche Welle представник одного з іноземних дешевих авіаперевізників, що виконують рейси в Україну. У результаті український турист не отримує якісного та доступного сервісу іноземних дешевих авіакомпаній, які, до того ж, на 90% використовують тільки нові літаки.

Перебільшені потреби?

Експерти також зазначають, що величезні площі нових аеропортів суттєво перевищують сьогоднішні потреби таких міст, як Донецьк чи Львів. Це легко зрозуміти, якщо подивитися на пасажиропотік, каже в коментарі Deutsche Welle редактор одного з авіаційних інтернет-видань України Олександр Мироненко. Проте інфраструктура вже готова, і її необхідно утримувати. Усе це призведе до зростання зборів з авіакомпаній та, відповідно, до підвищення вартості авіаквитка, вважає оглядач.

Дивує й ціна питання, каже експерт. Наприклад, термінал в аеропорту Вроцлава, який будували до «Євро-2012» і який за площею близький до львівського, обійшовся в два-три рази дешевше, ніж львівський чи донецький. При цьому ані в Донецьку, ані у Львові не вирішили проблеми громадського транспорту та доріг, зате побудували величезні палаци із скла та бетону, зазначив оглядач.

Ілюзорний туризм

Схожі проблеми гальмують і розвиток туристичної галузі, без якої нова транспортна інфраструктура може виявитися незатребуваною. Щоб завантажити нові термінали, потрібні масові туристичні потоки та розвинута туристична інфраструктура. В Україні ж катастрофічно не вистачає доступних готелів. У Києві чи Донецьку готельні ціни вищі, ніж у багатьох європейських містах чи, приміром, у Стамбулі, що є великим культурним та історичним центром. Те ж стосується й цін на харчування, зазначає в коментарі Deutsche Welle керівник проекту IFC "Інвестиційний клімат в Україні" Сергій Осаволюк.

За словами експерта, вихід на український ринок для відомих міжнародних готельних мереж або надто дорого, або ж узагалі неможливо. «Навіть якщо не брати до уваги корупцію, яка не піддається перевірці, а лише кількість дозвільних документів, то на їхнє отримання знадобиться три роки. 652 дозвільних документи – ця цифра називалася власником однієї з міжнародних готельних мереж. Чи реально зібрати 652 підписи?» - риторично запитує Осаволюк. Якщо інвестор знає, що змушений буде на три роки заморозити свої ресурси, то він сюди взагалі не прийде, каже Осаволюк.