Закондавче «дишло». Регіонали «фантазують» на тему мовного закону

Автор/джерело -  © Український тиждень

У ПР кажуть, що діюче законодавство надає можливість першому заступнику голови Верховної Ради Адаму Мартинюку підписати мовний закон, якщо голова Верховної Ради Володимир Литвин не може це зробити.

Про це в ефірі 5 каналу заявив народний депутат від Партії регіонів Василь Кисельов коментуючи рішення щодо визнання неконституційним обрання і відкликання голови ВР таємним голосуванням бюлетенями двох третин депутатів.

«Закон дає право Мартинюку, стаття 80, підписати постанову у випадку, якщо спікер парламенту Литвин, з якихось обставин не може: «перший заступник Голови Верховної Ради виконує обов’язки Голови Верховної Ради в разі його відсутності, або неможлівості виконанням ним своїх обов’язків. Є 88-та стаття Конституції, яка передбачає, що підписує тільки голова Верховної Ради, але в тому випадку, коли є п’ята стаття, яка говорить, що забезпечується безперервність влади, не може бути так, щоб когось не було, і країна зупинилася. Тому Мартинюк може спокійно підписати цей закон і клінчу не буде. Інша справа, як поведе себе Литвин», – заявив Кисельов.

Разом з цим Василь Кисельов висловив сподівання, що Володимир Литвин погарячкував із заявою про відставку та перегляне своє рішення.

«Я думаю, що він погарячкував, і сподіваюся, що не дійде до його звільнення. Але якщо він не передумає і не відкличе свою заяву, то можливо на позачерговій сесії, при розгляді питання про відставку Томенка, якщо Литвин не забере свою заяву, то буде розглянута і його заява теж», – зазначив «регіонал».

Кисельов зауважив, що зміни до Регламенту були внесені ні для того, щоб змусити Литвина підписати мовний законопроект, чи звільнити його напередодні виборів, а для того, щоб у нового скликання парламенту не виникло проблем із обранням спікера.

«Після того, як Регламент Верховної Ради став законом, є моменти, на які я хочу звернути увагу всіх. Перше - не треба підводити до того, що все це затіяно, щоб примусити Литвина підписати цей проголосований закон, або змістити Литвина перед виборами, про це не йдеться. Змінами, які Конституційний суд виніс свій вердикт, зміни в Регламент про голосування трьомастами бюлетенями таємно, переслідується одна істотна мета - майбутній парламент, якщо під цей закон перейде, вони не оберуть спікера півроку - ось що буде. Тому мова не йде про сьогодення», – зауважив політик.

Як повідомлялося раніше, 3 липня Рада прийняла закон про мовну політику, який передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади за проживання мінімум 10% носіїв на територіях, на яких розповсюджено цю мову.

Того ж дня опозиційні сили почали акції протесту.

Від «Аратти»: як і слід було очікувати, регіонали, не отримавши ніякої практиччної користі від вердикту КС, почали активно «фантазувати» на задану тему. І телеглядачі 5 каналу отримали наочний приклад цього.

Згідно з чинним законодавством, КС не має повноважень прямо змінювати закони. Згідно з Конституцією, це - виключне повноваження парламенту. Отже, аби привести у відповідність до вердикту КС закон про регламент нардепи мають розробити і розглянуть законопроект з поправками до чинного закону. Після ухвалення його, як і інший законопроект має підписати спікер і направити на підпис гаранту. Це - конституційна норма, яка має примат над іншими нормами.

Згідно ж з «фантазіями» пана Кисельова, Конституція не вже має статусу Основного Закону, а довільне тлумачення Регламенту має зверхність над Конституцією. Що в принципі не дивно, як для сучаного нардепа. Бо в Україні вже третій рік поспіль стало традицією брати на себе, в даному випадку, функцію цілого КС і тлумачити закон у власних інтересах. Що, між іншим, має ознаки кримінального злочину. Проте, саме на це прокуратура уваги не звертає. Як незалежний орган виконавчої влади. Незалежний від чого?