Литвин підписав мовний закон із думкою про округ?

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Спікер Володимир Литвин у вівторок підписав законопроект про засади державної мовної політики, який розширює сферу офіційного вжитку російської мови.

Раніше спікер подав у відставку, мотивуючи це тим, що за цей документ парламентська більшість проголосувала всупереч нормам регламенту. Верховна Рада його відставку не прийняла. Експерти вважають, що тема мови залишатиметься однією з найголовніших під час парламентської виборчої кампанії, оскільки є зручною як для влади, так і для опозиції, яка гостро критикує мовний закон.

У вівторок Володимир Литвин після з’їзду очолюваної ним Народної партії пояснив, що змушений підписати мовний закон. За його словами, «якщо жодна пропозиція спікера не прийнята, то він негайно зобов’язаний підписати поданий на підпис йому закон».

На початку липня, одразу після голосування за закон про засади державної мовної політики спікер Володимир Литвин подав у відставку, мотивуючи це тим, що закон неприйнятний, а голосування відбулося з порушеннями. Тоді ж Арсеній Яценюк заявив, що спікер під час розмови із п’ятьма опозиційними керівниками, обіцяв ні за яких умов закон не підписувати.

Після того, як 30 липня парламент відмовився скасувати голосування за закон, депутати-регіонали заявили, що відтепер спікер змушений його підписати і подати Президентові. Натомість експерти зазначали, що можливості для того, щоб не підписувати закон, у Володимира Литвина ще залишалися – попри те, що парламент відхилив його відставку. А представники опозиції, навпаки, стверджували, що спікер зобов’язаний не підписувати закон, ухвалений із численними порушеннями.

Мовна тема зручна, але малоефективна – політтехнолог

Політолог Володимир Фесенко вважає, що спікер підписав закон, бо з цілої низки причин не хотів сваритися зі владою, а головне – втрачати можливість проводити виборчу кампанію у звичному режимі.

«Виборча ж кампанія лише починається, і Литвин хоче її провадити у звичному режимі, маючи можливість використовувати бюджетні кошти у роботі з округом. Якщо він не буде спікером, то втрачає відразу значну частину конкурентних переваг. Литвин, як союзник Партії регіонів і в статусі спікера, фактично, буде кандидатом від влади», – сказав Радіо Свобода Володимир Фесенко.

Політтехнолог Тарас Березовець упевнений, що мовне питання стане одним із лейтмотивів виборчої цьогорічної кампанії, адже, на його думку, є зручним як для влади, так і для опозиції.

«Тема мови, що підтверджується даними соціологічних досліджень, є достатньо неактуальною для більшості українських громадян. Але тема дуже зручна, бо вона апелює до чогось, що стосується повсякденного життя. Утім, політики навряд чи зуміють нею скористатися. Тож жодного серйозного впливу на вибір громадян це не матиме», – зазначив у розмові з Радіо Свобода експерт.

Парламентські вибори в Україні мають відбутися 28 жовтня.