Українська культура - державотворчий компонент

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”



Дата публiкацiї - 10.05.2006 15:30 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=181

Духовний і культурний розвиток особистості — це складна й водночас дуже важлива справа у справі побудови демократичної держави. Цій темі була присвячена науково-практична конференція «Українська культура як державотворчий компонент: сучасний стан та роль».

Спочатку було слово, і слово було в Бога, і Бог було слово…

Духовний і культурний розвиток особистості — це складна й водночас дуже важлива справа. Лише культурні народи можуть створити справжню демократичну, високорозвинену державу. Культурою вважають все, що має людина чи громада людей не від природи, а від власного розуму і власної творчості: в царині матеріальній, духовній, громадському житті...

Велику роль розвитку саме культурної, духовної особистості приділяють і в найбільшому вищому навчальному закладі України – Міжрегіональній Академії управління персоналом, повідомляє її офіційний сайт. Тому не випадково за круглим столом в Академії недавно зібралися науковці, громадські діячі, професори, студенти, аби обговорити важливу і визначальну тему для нинішнього покоління «Українська культура як державотворчий компонент: сучасний стан та роль».

У науково-практичній конференції взяли участь професор, доктор педагогічних наук, директор Центру риторики «Златоуст» МАУП Галина Сагач, професор, кандидат філологічних наук, директор Інституту культурологічних та етнополітичних досліджень МАУП Василь Яременко, професор, доктор філологічних наук Володимир Бойко, магістр філософії, аспірант Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Хіросі Катаока та інші.

«Нині наше суспільство переживає динамічний час риторичного ренесансу. Це відбувається і в багатьох інших країнах світу, зокрема Німеччині, Франції, Італії. Разом з тим ми відчуваємо значну конфронтацію слова й духовної культури особистості. Риторичний ренесанс в Україні пов'язаний зі значним зростанням демократичних тенденцій у формуванні засад громадянського суспільства. Прагнення України до незалежності, зокрема, давайте згадаємо наш майдан, свідчить про те, що люди заговорили. Інша справа: Як? Про що? Однак для повного демократичного перетворення потрібен час, і перший, найважливіший крок до цього українське суспільство вже зробило. Ми повинні пам’ятати, що філософія культури розглядає історичну культуру особистості як систему духовно-моральних та інтелектуальних цінностей і розкриває сутність людського буття. Саме культура формує особистість управлінця, політика. А духовність, своєю чергою, – це гарант державотворчих процесів у нашій країні», - відзначила у своїй доповіді «Формування риторичної культури особистості та суспільства в умовах інфляції слова» Галина Сагач.

Василь Яременко розповів про українську культуру епохи Ренесансу та бароко, а також визначив значення цих періодів як націєтворчого чинника. Володимир Бойко порозмурковував про джерела формування нації: поетику українського слова.

Цікавою була доповідь Хіросі Катаоки, який зупинився на темі «Культ предків як одна з передумов формування поняття державності».

Підбиваючи підсумки, учасники та гості форуму зауважили, що без культурного розвитку нації не можна побудувати самодостатню державу, і ухвалили рішення зробити конференцію традиційною, яка відбуватиметься у Міжрегіональній Академії управління персоналом щороку.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.