Риторика регіоналів все більше нагадує «ідеологічні болванки» від ЦК КПРС часів Суслова

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Коментарі європейських політиків і міжнародних організацій щодо законопроекту про посилення відповідальності за наклеп є недоречними, адже більшість країн Європи мають у своєму законодавстві відповідну норму.

Про це в ефірі «5 каналу» заявив лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.

«У нас модно стало апелювати до політиків за кордоном. Я не хотів би, щоб ми будували суспільство в такий спосіб, бігали, кланялися якомусь зарубіжному чиновнику, вважаючи, що він розумніший. Чому ми апелюємо до тих країн, які мають у своєму законодавстві такі норми?» – зазначив він.

Також Олександр Єфремов наголосив, що більше ніж 90% країн Європейського Союзу, на які рівняється Україна, мають відповідну норму в своєму законодавстві.

Напередодні з критикою законопроекту про криміналізацію наклепу виступили міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів», а також Організація з безпеки і співробітництва у Європі.

Проект закону про посилення відповідальності за наклеп ухвалили цього тижня у першому читанні. За поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її репутацію, передбачене покарання не лише у вигляді штрафу, але й у вигляді арешту чи навіть ув’язнення.

Від «Аратти»: споглядаючи риторику спікерів від Партії регіонів, особливо тих, які за часів СРСР були ідеологічною номенклатурою, виникає асоціація з початком 70-х років минулого століття, які отримали історичну назву «сусловщини» за прізвищем сталінського ідеолога, тодішнього Секретаря ЦК КПРС Михайла Суслова.

Для тих, хто підзабув або просто не в курсі, нагадаємо, що на початку 70-х в СРСР розпочався період жорстоких політичних репресій проти ліберальнї частини інтелігенції, які щиро повірили у реформаторську спроможність комуністичного режиму в часи лібералізації - так званої «Хрущовської відлиги». Цей рух дисидентів отримав назву "шестидесятників"(за періодом хрущовських реформацій, які припадають на кінець 50-х - початок 60-х років минулого століття). Фактично «шестидесятники» не були ні антикомуністами, ні антирадянським рухом. Вони проповідували те, що у часи горбачовської перебудови отримало назву «соціалізму з людським обличчям».

Але ортодоксальні комуністи, на чолі з генсеком Леонідом Брежнєвим, вбачали в «крамолі» смертельну загрозу і жорстоко розправилися із ліберальною інтелігенцією: більшість отримала за сфабрикованими кримінальними справами максимальні терміни ув’язнення у концтаборах, найактивініших, наприклад, видатну українську художницю Аллу Горську - просто по-звірячому вбили...

Ви не відчуваєте дежавю? Принаймні риторика - це спосіб милення, який виправдовує цілком матеріальні дії.

Ви хочете повернутися у ті часи? Думайте і робіть висновки.