Чому українці могли «вляпатися» в корупційний скандал у Казахстані

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Відтермінування чи зрив багатомільйонного військового контракту України з Казахстаном – такими можуть бути наслідки скандалу, в якому, ймовірно, фігурують українські чиновники.

Про це кажуть Радіо Свобода експерти.

У понеділок українські дипломати підтвердили, що в Казахстані затримали двох співробітників державної компанії «Укрспецекспорт». Раніше ЗМІ припустили, що саме українці могли дати хабар казахстанському генералові. Є різні версії, чому розгорівся скандал.

Двох співробітників компанії «Укрспецекспорт» затримали у Казахстані 26 січня, а 28 січня суд в Астані вирішив продовжити їхнє перебування під вартою на 10 днів для «додаткових слідчих дій». Про це повідомив у понеділок речник українських дипломатів Євген Перебийніс. За його даними, офіційних звинувачень українцям не висунули. У компанії «Укрспецекспорт» не кажуть, чому затримали чиновників, пояснюючи, що проводять внутрішню перевірку.

За даними казахстанського телеканалу КТК, під вартою опинилися начальник департаменту «Укрспецекспорту» і його заступник. Саме вони нібито й передали казахстанському генералові, керівнику головного управління озброєння Міноборони Алмазові Асенову 200 тисяч доларів у приміщенні аеропорту Астани.

Це була нібито «подяка» за спільний проект виробництва бронетранспортерів БТР-4. Планували, що нову техніку збиратимуть передовсім у Казахстані, а ремонтувати старші моделі – у Львові. Вартість угоди казахстанські ЗМІ оцінили у 150 мільйонів доларів.

У міністерстві оборони Казахстану не коментують корупційний скандал, лише підтверджують факт затримання генерала Асенова.

«Дякувати» треба красиво?

Подібні «комісійні» – це звична практика для військових угод, зауважив у коментарі Радіо Свобода генерал-лейтенант запасу, колишній керівник Головного управління розвідки СБУ Леонід Рожен.

«Це такий специфічний різновид бізнесу, у якому існують певні «відкати». Це по-перше. А по-друге, якось воно зроблене не так, як треба. Якщо вже людина хоче комусь віддячити, то треба це зробити красиво, щоб тебе не схопили за руку», – зауважив Леонід Рожен.

Справді, це поганий тон – отримувати хабарі готівкою, адже для цього нині найчастіше гроші переказують на рахунки чиновників у офшорах, а потім переводять у готівку чи завозять у Казахстан через підставні компанії. Про це написав Радіо Свобода казахстанський бізнесмен, який називає себе Казангап Кадир і який каже, що раніше мав ділові взаємини з Міністерством оборони Казахстану. «Отримання хабара особисто і без посередника, десь в аеропорту… Так і хочеться сказати: це просто моветон, панове корупціонери», – пише Кадир.

Про скандал забудуть?

За версією Кадира, скандал із генералом – це заслуга не стільки казахстанських контррозвідників, скільки військових розвідників «третьої країни», яка хоче реалізувати в Казахстані свою техніку. Конкретної держави він не називає.

Потенційними конкурентами України у справі модернізації бетеерів є Росія та інші пострадянські держави.

Тим не менше, скандал навряд чи підірве військову співпрацю між Україною та Казахстаном, сказав Радіо Свобода співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова у Києві Олексій Мельник.

«Я не думаю, що це матиме якісь довготривалі наслідки. Очевидно, можна допустити, що буде відтерміноване виконання саме цього контракту, можливо, аж до зриву, оскільки ключова фігура, яка ухвалювала чи готувала рішення з боку Казахстану, наразі під арештом», – зазначив Мельник.

Українська техніка не пройшла випробування?

Генерал Валерій Сапсай, колишній заступник міністра оборони Казахстану, називає українсько-казахстанський проект виробництва бронетехніки «гарною ідеєю» – і через тактико-технічні характеристики української техніки, і через те, що збирати машини думали в Казахстані.

Сапсай раніше сам відсидів у тюрмі за звинуваченням у корупції, але вважає себе не винним. У нинішньому скандалі його найбільше дивує те, чому з українцями спілкувався представник Міністерства оборони, а не компанія «Казахстан Інжиніринг», яка ще у травні 2012 року, за даними казахстанських ЗМІ, уклала контракт.

«Можливо, зараз іде мова про випробування? Може, (БТР-4) випробування не витримали? Як він (генерал Алмаз Асенов) тут вліз? Єдине, можливо, були складнощі під час військових випробувань бетеерів для взяття на озброєння? Щоб заплющили очі на цю справу?» – припустив казахстанський генерал у розмові з Радіо Свобода.

У компанії «Казахстан Інжиніринг» сказали Радіо Свобода, що коментар може дати лише президент, який зараз у відрядженні. Віце-президент Алібек Сарсенбаєв у понеділок відмовився говорити навіть про загальне питання, чи вигідна співпраця з Україною. «У нас є корпоративна політика, я не можу коментувати», – сказав він.

За недавно оприлюдненим дослідженням антикорупційної організації Transparency International, Україна і трохи більше Казахстан є ризикованими державами щодо корупції в оборонній сфері, а це завдає збитків не тільки компаніям, але й пересічним громадянам.