Хроніки “покращення”. Продукти харчування можуть різко подорожчати

Автор/джерело -  © Український тиждень

В Україні можуть подорожчати продукти харчування. Уряд хоче скасувати державне регулювання продуктів, серед яких – м’ясо, яйця і соняшникова олія.

Про це йдеться у розробленому Міністерством економічного розвитку і торгівлі проекті постанови про зміну переліку продуктів, ціни на які підлягають держрегулюванню.

Зміни пропонується внести в чинні постанови Кабінету міністрів N1548 від 25 грудня 1996 року та N1222 від 17 жовтня 2007 року, пише «КоммерсантЪ-Украина».

Чиновники пропонують виключити зі сфери державного цінового регулювання низку продуктів: яловичину, свинину без кістки, філе курки, будь-яке м’ясо іншої птиці, ковбасні вироби вищого гатунку, курячі яйця вищої категорії та добірні, олія соняшникова в різній упаковці, крім ПЕТ. При цьому, міністерство планує посилити контроль над молокопереробної галуззю. Якщо на сьогодні, під державне регулювання підпадає тільки сир жирністю до 9%, а також сметана до 20% і вершкове масло до 72,5%, то після внесення змін в чинні постанови уряд зможе встановлювати ціни на весь спектр цієї продукції.

У міністерстві кажуть, що зміни спрямовані на лібералізацію умов торгівлі в Україні.

«Кабінет міністрів доручив обмежити контроль за цінами на соціально значущі продукти. Щодо більш дорогої продукції ціновий контроль запропоновано зняти», – зазначило джерело в міністерстві.

За його словами, документ уже пройшов узгодження у відповідних міністерствах й відомствах і може найближчим часом бути винесений на розгляд уряду.

Проти ініціативи міністерства виступили молокопереробні підприємства. Виробники молочної продукції не можуть погодитися з тим асортиментом, який пропонує міністерство, оскільки він буде охоплювати в середньому 65-78% загального обсягу виробництва, а на багатьох підприємствах складе 85-100%.

«На сьогодні немає жодної країни в світі, де регулюються ціни на 90% асортименту продукції. Виникає думка про цілеспрямоване знищення молочної галузі», – заявив голова правління «Укрмолпрому» Василь Бондаренко.

За його словами, місцеві органи влади, які здійснюють декларування оптово-відпускних цін на молоко і молочну продукцію, упереджено ставляться до процедури.

«Практично у всіх регіонах країни місцеві органи влади, що здійснюють декларування цін, вимагають додаткову інформацію, не зазначену в порядку. При цьому видача дозволів затягується на місяці», – стверджує він.

Представники підприємств, продукція яких була виведена з переліку об’єктів державного цінового регулювання, схвалюють ініціативу.

«На ціноутворення виробництва кілограма м’яса курки впливають фактори росту витрат на інші товари і послуги, які не підлягають декларуванню, – корм, енергоносії, логістику, заробітну плату та інші, які займають значне місце у собівартості виробництва. Відповідно, зняття штучних бар’єрів зробить цінову політику виробників більш гнучкою», – запевнив директор із загальних питань компанії «Агромарс» (другий за обсягами виробник м’яса курки в Україні) Олексій Марченко.

На думку голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, головна проблема галузі – не держрегулювання, а падіння купівельної спроможності населення.

«Сьогодні, можливо, і хотілося би підвищити ціни, але покупець цього не осилить», – зазначив він.

За словами керівника проекту IFC «Інвестиційний клімат в Україні» Сергія Осаволюка, державне регулювання цін можливе тільки щодо діяльності природних монополій, а ніяк не щодо продуктів харчування.

«Тим більше, що ефективність такого регулювання – сумнівна: зайва звітність тільки призводить до збільшення витрат, що в підсумку також лягає на плечі споживачів», – додав він.

На його думку, більш ефективним механізмом контролю за цінами могло би стати стимулювання конкуренції, в першу чергу, у сфері торгівлі.

«В Україні представлено значно менше світових торгових мереж, ніж в інших країнах», – підкреслив експерт.

У свою чергу, заступник голови комітету Верхової ради з питань економічної політики Ксенія Ляпіна вважає, що альтернативою держрегулюванню могла би стати адресна допомога населенню з низьким рівнем доходів, як це відбувається в усіх високорозвинених країнах, включаючи США та ЄС.