«Кам’яна змія» - трипільський букраній з-під Шполи

Автор/джерело -  © ВВС Україна



Дата публiкацiї - 25.04.2013 02:37 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=20518

Експозиція Черкаського обласного краєзнавчого музею поповнилася новим артефактом. Це кам’яний букраній - ритуальне скульптурне зображення, ймовірно, голови рогатої змії.

Вчені кажуть, що цей ритуальний камінь зображає голову змії

Знахідку науковці датують 4-3 тисячоліттям до нашої ери і відносять до кукутень-трипільської культури, яка існувала протягом двох тисячоліть на теренах теперішньої Румунії, Молдови та України.

Артефакт виявив під Шполою під час розкопок студент Черкаського університету імені Богдана Хмельницького Віталій Пащолок.

Досі букраній можна було побачити у колекції Археологічного музею Черкаського Національного університету імені Богдана Хмельницького. В обласному краєзнавчому музеї археологічна знахідка знаходиться на тимчасовому експонуванні.

Доктор історичних наук Анатолій Морозов каже, що саме Трипілля стало однією зi складових української культури. На території Черкащини вчені виявили найбільшу кількість трипільських поселень. Досі тривають дискусії щодо кількості людей, які у них жили. Фахівці припускають, що від 10 до 30 тисяч.

"У давнину букранієм називали символ жертовної тварини, який зображали на предметах матеріальної культури. У нашому випадку - це кам’яне скульптурне зображення, ймовірно, голови рогатої змії, яке до того ж мало функцію ритуального товкача-розтиральника", - пояснює завідувач відділом археології Черкаського обласного краєзнавчого музею Лариса Сиволап.

До такої версії, каже співробітник музею, спонукає і візуальне сприйняття фігурки, і поширеність змієподібних орнаментів у трипільців.

Цей експонат – єдиний в Україні. Його унікальність - у матеріалі, з якого його витесано.

Досі на території України були відомі лише керамічні трипільські букранїї – це, як правило, наліпи на посудинки, на "саночки" (модельки трипільського транспортного засобу) або прикраси моделей жител, розповідає Лариса Сиволап.

Можливо, знайденим букранієм-товкачем, каже науковець, розтирали фарбу, якою розписували посуд, статуетки і навіть тіло.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.