Тарифна війна. “Більшовики” й надалі спустошуватимуть гаманці громадян, напевно позбавляючи їх від шкідливого ожиріння

Автор/джерело -  © Аратта-Україна



Дата публiкацiї - 23.02.2007 10:56 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=2234

Державний комітет статистики повідомив, що впродовж січня поточного року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримали 5.6% українських сімей, що на понад 2 відсоткових пункти більше, ніж у січні минулого року.

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект про передачу в концесію об’єктів комунального господарства. Згідно із пояснювальною запискою, автори законопроекту розраховують, що концесія підприємств, які забезпечують мешканців українських міст водою і теплом, дозволить залучити до житлово-комунального господарства додаткові недержавні кошти.

Уряд планує виокремити із міністерства з питань будівництва, архітектури та ЖКГ відомство, яке опікуватиметься виключно комунальним господарством – заявив прем'єр-міністр, Віктор Янукович.

Він також повідомив, що цього року із державного бюджету у цю галузь надійде близько 5 мільярдів гривень, які переважно будуть використані на ремонт комунальної інфраструктури. Крім того, пан Янукович схвалив ідею своїх підлеглих про те, аби покласти контроль за обґрунтованістю тарифів на житлово-комунальні послуги на урядові управління з контролю за цінами:

“Треба, щоб зараз потужно запрацювали цінові інспекції. Не ходили там по базарах, не “зшибали” по ларьках копійки. Повідбивайте їм руки. Хай вони займуться зараз тарифами.”

Віктор Янукович також доручив першому віце-прем’єру та міністру фінансів разом із міністром будівництва, архітектури та ЖКГ, Володимиром Рибаком, розробити заходи щодо покращення системи іпотечного кредитування, яка, за словами прем’єра, на сьогодні не працює.

Водночас голова підкомітету Верховної Ради з питань ЖКГ, Олексій Кучеренко, вважає за потрібне створити державний орган, який відповідав би за здійснення державної стратегії при реформуванні комунального господарства, а не міністерство з питань ЖКГ, яке, на його думку, є зайвим, бо все майно цього господарства вже є комунальною власністю.

Пан Кучеренко також скритикував ідею про те, аби комунальні тарифи контролювалися державними управліннями з контролю за цінами:

“Не можна комісію по цінах робити регулятором, бо не можна одночасно займатися і цінами на м’ясо на базарах, і також надскладною політичною проблемою, як тарифоутворення.”

Державний комітет статистики повідомив, що впродовж січня поточного року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримали 5.6% українських сімей, що на понад 2 відсоткових пункти більше, ніж у січні минулого року.

Крім того, Держкомстат повідомляє, що житлові субсидії отримали 77% сімей із загальної кількості тих, хто за ними звернувся, і понад половина з тих, хто отримав субсидії, є самотніми людьми.

Середній розмір субсидії у січні 2007 року збільшився удвічі у порівнянні із січнем 2006 року, і склав 95 гривень. Найбільша кількість отримувачів житлових субсидій є у Сумській, Київській, Харківській, Донецькій, Луганській та Львівській областях.

За даними останнього дослідження Центру Разумкова, майже кожен п’ятий українець твердить, що його родині ледве вистачає грошей на харчі та мінімальні поточні витрати. 35.5% відсотків опитаних кажуть, що їм вистачає на харчі та придбання необхідних недорогих речей.

38% вільно витрачають на поточне життя, але для них проблематичною є покупка товарів тривалого вжитку, машини чи квартири. Лише 0.4% українців кажуть, що можуть дозволити собі купити все, чого хочуть.

Захворюванність населення - індикатор добробуту

Минулого року українці залишили в аптеках понад 1.5 мільярда доларів. За право працювати на такому ринку змагаються 483 закордонні та 183 вітчизняні компанії. За даними маркетингової групи Бізнес-Кредит, виробники пропонували українцям понад 9 тисяч найменувань ліків та біологічно-активних добавок.

За оцінками експертів, цього року ринок ліків може зрости ще на 25-30%, а зростання цін може скласти 10-12%. Серед ліків, на які українці минулого року витратили найбільше грошей, є як достатньо дорогі препарати для покращення мозкового кровообігу, нормалізації роботи печінки, підвищення потенції, так і досить дешеві знеболювальні на кшталт но-шпи.

Очевидно, зростання попиту на ліки свідчить про те, що українці стають більш вразливими до хвороб. А це, в свою чергу свідчить про зростання екстримальної складової у повсякденному житті пересічного українця. Воно й зрозуміло - бо отримавши квітанцію на оплату міфічних послуг із утримання власного житла й поповнивши запаси провізії, більшість українських сімей мають вирішувати діалему: як дожити до наступної зарплатні. А отримавши її - задаватися проблемою: як дотягнути до наступної.

Як і кожної зміни сезону із біллюдумати, що треба придбати якусь одежину дітям та й собі, аби мати пристойний вигляд.

Невідповідність невпинно падаючих доходів стрімкому зростанню цін на споживчому ринку спричиняє постійний стан стресу. А відтак - послаблення організму, яке ускладнюється неможливістю повноцінно харчуватися....

За матеріалами ВВС


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.