Кримська криза оголила слабкість позицій Великої Британії

Автор/джерело -  © ТВі

Англійці, ймовірно, не готові відмовитися від грошей російських олігархів.

Кримська криза оголила слабкість позицій Великої Британії. Принаймні так вважає відома британська журналістка-міжнародниця Мері Дежевські. Про те, чому Лондон так довго не реагував на події в Україні та про комфортне життя російських олігархів у британській столиці Дежевські розповіла в інтерв’ю Дмитрові Каневському:

"У Європі почався "великий переоблік": усі намагаються зрозуміти, наскільки економіки їхніх країн залежать від Росії та як далеко їхні уряди готові йти у запровадженні санкцій. Дедалі більше запитань європейські інтелектуали та пересічні громадяни звертають до власних можновладців і бізнесу.

Непрості дискусії тривають не лише у Німеччині та Франції, а й у Великобританії – країні, яка виступила одним із гарантів територіальної цілісності України за Будапештським меморандумом 1994 року. На думку відомої британської журналістки-міжнародниці Мері Дежевські, кримська криза стала помітною для всього світу точкою ослаблення Сполученого Королівства. Ще не так давно, у часи правління Маргарет Тетчер, британська дипломатія грала роль "першої скрипки" на європейському континенті, ефективно тиснучи на комуністичний режим у Кремлі. Але це було колись. Сьогодні ж, як із жалем констатує Дежевські, британська дипломатія "ніяк себе не проявила", а міністр закордонних справ Вільям Гейґ підключився до розв’язання української кризи на дуже пізньому етапі.

У суспільних настроях британців теж не все однозначно. Так, до кризи в Україні велика цікавість мас-медіа. Але британці, як каже Мері Дежевські, наразі стежать за подіями як зацікавлені, але сторонні спостерігачі.

Ключ до розуміння цієї нової надобережної політики Лондона Мері Дежевські радить шукати не лише у внутрішньополітичних процесах, а й, банально, у грошах. Інтереси британського бізнесу в Росії, звісно, менші, ніж у німецького, але Лондон останніми роками перетворився на справжній заповідник для російських "грошових мішків". Тут вони скуповують елітну нерухомість, з’ясовують стосунки у судах, тут вчаться їхні діти і ходять на шопінг їхні коханки.

Чи готові у Лондон-сіті або, як його вже прозвали, Лондонграді відмовитися від сумнівних грошей російських олігархів заради відстоювання основ міжнародного права? Очевидно, що від відповіді на це запитання напряму залежатиме ефективність не лише британських, а й загалом європейських санкцій проти Росії".