Знецінення російського рубля виштовхує з її ринку імпортерів

Автор/джерело -  © Радіо Свобода



Дата публiкацiї - 15.12.2014 13:16 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=24358

Вартість російського рубля стрімко падає на тлі низької ціни на нафту та дій західних санкцій. Однак, рубль тягне за собою валюти багатьох пострадянських країн. Серед усіх держав регіону, найбільше страждає Україна та її гривня.

Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна повідомила на прес-конференції у Москві про стрімкі темпи російської інфляції.

«За нашими оцінками, інфляція у 2014 році становитиме 10 відсотків. Це викликано як зовнішніми обмеженнями у торгівлі, специфічними чинниками на продовольчому ринку, так і зниженням курсу рубля. Вплив цих факторів буде переважати у першому кварталі 2015 року, що, у свою чергу, може зміцнити більш високі інфляційні очікування», – сказала вона.

Про те, як падіння рубля, зокрема, впливає на сусідні з Росією країни, можна спитати Гагіка Газаряна, експортера з Вірменії. До того, як рубль втратив 40 відсотків своєї вартості щодо долара США, Газарян міг вигідно продавати безалкогольні напої та консерви в Росію. Сьогодні рубль є настільки слабкими, що клієнти в Росії не можуть собі дозволити купувати його продукти, ціна яких встановлюється залежно від курсу долара.

«Ми припинили наш експорт близько двох місяців тому. У нас було замовлення з Росії вартістю у 1.5 мільйонів доларів, але ми не можемо постачати цей продукт, тому що рубль знецінився. Ми перебуваємо у дуже поганій ситуації і не знаємо, як з неї вийти», – сказав він.

Газарян не один такий. У той час, як вірменський експорт втрачає цінову конкурентоспроможність на російському ринку, загальна економічна ситуація у країні погіршується. Менше іноземних інвестицій надходять до Вірменії, а місцева валюта, драм, впала на 12 відсотків щодо долара, починаючи з січня місяця.

Те саме відбувається в сусідній Грузії. Можливо, Москва і не є основним торговельним партнером Тбілісі, як у випадку з Єреваном, але Росія є найбільшим джерелом грошових переказів від грузинів, які працюють за кордоном. Тепер, однак, рублі, які вони посилають додому, приносять набагато менше грошей в економіку, ніж раніше. Через це грузинський ларі впав на 9 відсотків щодо долара з січня.

Падіння вірменської і грузинської валют створює низьку проблем для обох країн. Кожна має платити більше за необхідний імпорт, а також за свій зовнішній борг. У той же час, вони повинні витрачати свої і без того мізерні запаси іноземної валюти, щоб сповільнити швидкість падіння їхніх валют.

Заподіяння шкоди в усіх напрямках

Однак, страждають не лише кавказькі країни.

Казахстан, який водночас є крупним торговельним партнером Росії і виробником нафти, сильно постраждав і від падіння курсу рубля, і від падіння цін на нафту. Замість того, аби захистити казахстанський тенґе, уряд вирішив знецінити його на 19 відсотків у лютому цього року.

«Якщо ціна на нафту буде на рівні 70-75 доларів за барель, то побачимо нульове зростання в Росії. Ми побачимо, що російське ВВП зменшиться на 2-3 відсотка у наступному році. Це буде мати негативний вплив на сусідів Росії. Все, що ви можете спробувати зробити, – це компенсувати це шляхом знецінення власної валюти», – зазначає головний економіст інвестиційного банку «Ренесанс Капітал» Чарльз Робертсон.

Існує ще й інший виклик. Через падіння рубля росіяни не можуть собі дозволити купувати казахстанські товари, а Казахстан змушений захищати свої промисловий та сільськогосподарський сектори від імпорту недорогих російських товарів.

«Мова йде про спробу підтримувати конкурентоспроможність їхнього ненафтового сектору. Ви не хочете, щоб казахи просто купували російський імпорт тому, що рубль так подешевшав. Ви хочете, щоб вони продовжували купувати казахстанські товари – можливо, казахстанську сталь, мінерали, а не російські мінерали», – каже Робертсон.

Білорусі – важко

У іншій, але однаково незручній ситуації, опинилася і Білорусь. Її валюта, білоруський рубль, впала приблизно на 13 відсотків по відношенню до долара з початку року. Однією з причин є те, що падіння вартості рубля знизило доходи двох великих білоруських нафтопереробних заводів, які переробляють російську сиру нафту на бензин та інші нафтопродукти для російського ринку.

Сьогодні тиск дедалі зростає, адже Москва та Мінськ перебувають в торговельній війні через підозри, що Білорусь завозить у Росію контрабанду, тобто заборонені, молочні та м’ясні продукти країн ЄС.

За іронією долі, торгівельна війна розпочинається у той час, як Митний союз Білорусі, Росії та Казахстану має стати Євразійськими економічним союзом і включити в себе Вірменію і Киргизстан. ЄЕС має розпочати свою роботу 1 січня 2015 року.

Невідомо, чи зможуть Москва та Мінськ вирішити свої проблеми. Також невідомо, чи допоможе Москва своїм слабшим партнерам у боротьбі з економічним спадом.

«Останні роки, Білорусь є дуже залежною від російської фінансової допомоги. Мінськ має бути трохи стурбований тим, що, враховуючи власні проблеми, Москва буде менш готовою надавати Білорусі фінансування у майбутньому, – каже британський аналітик Тімоті Еш. – Але, я не думаю, що це обов’язково так. Росія буде хотіти підтримати зокрема Білорусь та Вірменію у рамках Євразійського союзу, бо хоче також показати, що Євразійський союз є успішною інституцією, члени якої допомагають один одному».

Зменшення грошових переказів

Декілька інших країн також страждають від краху рубля в основному через те, що велика кількість їхніх громадян працюють у Росії. Молдова, Таджикистан, Киргизстан і Узбекистан відчули на собі зниження кількості грошових переказів із Росії.

Національний банк Молдови оголосив 11 грудня, що національна валюта, лей, втратила 17 відсотків своєї вартості щодо долара цього року через девальвацію російської та української валют, адже Україна є важливим торговельним партнером Молдови.

Таджицькій сомоні знизився на 5.5 відсотка, киргизький сом – на 15 відсотків, узбецький сом – на 9 відсотків. Три держави Центральної Азії, багато громадян яких працюють у Казахстані, також відчули економічний спад у своїх країнах.

Туркменістан, великий газовий експортер, почуває себе краще. З трубопроводами, які ведуть у Росію, Європу, Китай та Іран країна не залежить лише від російського ринку і має достатні заощадження в іноземній валюті, щоб підтримувати свою грошову одиницю – манат. У той же час мало громадян Туркменістану працюють у Росії, тому країна не страждає від зменшення грошових переказів.

Багатий нафтою Азербайджан, здається, є ще більш захищеним. Країна також страждає від низьких цін на нафту, але у той же час вона має великий стабілізаційний фонд, щоб підтримувати свою валюту. Крім того, головним торговельним партнером Азербайджану є Туреччина, а не Росія.

Українська гривня з початку року втратила 86 відсотків своєї вартості щодо американського долара. Окрім загальної економічної кризи у країні, на це вплинула також безупинна війна на Донбасі.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.