Війна на Донбасі може відновитися після виступу Путіна в ООН

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

«Режим тиші» на Донбасі протримається ще кілька тижнів – до засідання Генасамблеї ООН, де виступить Владімір Путін.

Президент Росії позиціонуватиме себе у Нью-Йорку як миротворець, і тому його маріонетки у «ДНР» і «ЛНР» наразі не застосовують важких озброєнь. Про це заявляють деякі експерти. Але тільки-но Генасамблея завершиться, інтенсивність боїв на сході України може повернутися до рівня середини серпня нинішнього року. І сепаратисти продовжать використовувати заборонену мінськими угодами зброю, зокрема «гради», не виключають аналітики. Але масштабний наступ цієї осені малоймовірний. Адже у Росії наближається черговий призов до війська і, відповідно, демобілізація досвідчених солдатів.

Ніч із 1 на 2 вересня і ранок уздовж усієї лінії розмежування на Донбасі минули спокійно. Про це йдеться в ранковому зведенні прес-центру штабу антитерористичної операції.

Сепаратисти лише кілька разів відкривали хаотичний вогонь по позиціях українських військ. Сайти сепаратистів не містять повідомлень речників угруповань «ДНР» чи «ЛНР» про події останніх годин. 1 вересня бойовики повідомляли про концентрацію підрозділів Збройних сил України по лінії розмежування.

же кілька діб уздовж усього фронту важка зброя, заборонена угодами «Мінськ-2», мовчить. Напередодні на відеоконференції тристоронньої контактної групи за участю сепаратистів Донбасу всі учасники підтвердили: всі сторони дотримуються режиму припинення вогню.

Хоча до цього кількість обстрілів наблизилася до рівня боїв за Дебальцеве та Донецький аеропорт узимку нинішнього року. За даними штабу АТО, проросійські бойовики активно застосували артилерію великого калібру і реактивні системи залпового вогню «Град». А просепаратистські сайти інформували про атаки житлових кварталів Донецька та звинувачували в цьому українських вояків.

«Путін прагне зараз виторгувати за Донбас Крим» – Романенко

Нинішня відносна тиша на Донбасі може бути невипадковою, зауважив у коментарі Радіо Свобода колишній заступник начальника Генштабу Збройних сил України Ігор Романенко. Переоцінювати її не варто, але з’явився шанс на перший крок на шляху реального виконання домовленостей «Мінськ-2» – через понад півроку після їх підписання.

«Кількість обстрілів на Донбасі дійсно зменшилася. І це дуже важливо, і це добре. І я сказав би, що така ситуація була, тільки коли сепаратисти проводили свої «вибори» (в листопаді минулого року – ред). Порушувати чи не порушувати режим тиші – це залежить від тієї сторони (сепаратистів – ред). Хто б там що не казав. А керує тією стороною одна людина – Путін. А всі керівники так званих «республік» – це все маріонетки», – констатував Ігор Романенко.

На думку Ігоря Романенка, Владімір Путін прагне зараз виторгувати за Донбас Крим. Хоча повністю втрачати свої позиції на сході України господар Кремля не збирається. Головне його завдання – незмінне: не стільки контроль над окупованою Луганщиною і Донеччиною, а збереження військового, політичного, економічного впливу на всі Україну.

Про те, що Путін нікуди відступати не збирається, заявив у коментарі Радіо Свобода і політичний експерт Володимир Фесенко. Водночас президент Росії змушений зважати на санкції з боку Заходу, тому знову вдається на Донбасі до свої улюбленої гри на межі фолу. Іншими словами – Путін намагається грати з Україною, як кішка з мишкою.

«Росія продовжує використовувати на Донбасі тактику керованого напруження. Як тумблером. Може знижувати рівень бойової активності, а може підвищувати. Коли росіяни хочуть саме через активізацію бойових дій вплинути і на Україну, і на Захід (налякавши його ризиками нової війни), вони посилюють активність. А коли вони відчувають, що треба продемонструвати миролюбність, тоді зменшують гостроту», – ділиться спостереженнями політолог.

«Дали команду не псувати поїздку Путіна до Нью-Йорка» – Фесенко

Володимир Фесенко також завертає увагу на те, що наближається засідання Генеральної асамблеї ООН, яке триватиме у Нью-Йорку з 15 по 22 вересня. Прим цьому російський лідер хоче зустрітися зі своїм американським колегою Бараком Обамою. Про це заявляв раніше Сєргєй Лавров. За даними глави російської дипломатії, зустріч Обами і Путіна теоретично могла би відбутись саме на Генасамблеї ООН.

Американська сторона (принаймні поки що) не дала згоди на таку зустріч.

Володимир Фесенко зауважує, що Путін волів би з трибуни ООН позиціонувати себе політиком, який впливає на світовий устрій і є миротворцем. А робити це у Нью-Йорку на тлі обстрілів «градами» позицій ЗСУ на Донбасі недоречно.

«Перед поїздкою Владіміра Путіна на Генасамблею ООН у Росії не хочуть псувати цю важливу зовнішньополітичну подію для господаря Кремля. Якщо зараз активізувати бойову активність на Донбасі, то це може викликати критичне напруження стосовно Путіна та його виступу. А так, скоріше за все, Путін виступатиме у Нью-Йорку таким собі миротворцем, пропонувати програму переформатування світового порядку. І тому дали команду не псувати поїздку Путіна до Нью-Йорка і його виступ у Генасамблеї ООН. Тому, можливо, ми матимемо пару тижні впевної передишки», – спрогнозував Володимир Фесенко.

Водночас політичний експерт наголошує: Владімір Путін не завжди діє на зовнішньополітичній арені раціонально. Анексія Криму показала, що Україні та Заходу від нього можна чекати будь-яких прикрих сюрпризів.

На масштабний наступ у Путіна залишився тиждень – Фельгенгауер

Суто з воєнної точки зору у Путіна є ще максимум тиждень, якщо він планував цього року масштабний наступ в Україні. Таку думку висловив у коментарі Радіо Свобода російський військовий експерт Павєл Фельгенгауер. Адже невдовзі у Росії має відбутися плановий черговий призов до війська: досвідчених солдатів, зокрема й дислокованих на кордоні з Україною у складі артилерійських батальйонних груп, мають замінити новобранці. А навіть у російському спецназі до половини особового складу становлять строковики. Їх треба ще «обкатати» для можливих дій на Донбасі й на це знадобиться кілька місяців. А за цей час погіршаться погодні умови на сході України – бездоріжжя, багнюка плюс відсутність «зеленки». Тобто, якщо Путін мав намір усерйоз йти вперед на Донбасі, в нього є наступний тиждень, інакше доведеться чекати зими, коли розмокла земля замерзне, а призовники наберуться досвіду.

Щоправда, не можна виключати застосування в Україні бойової авіації Росії, але якщо до цього дійде справа, тягнути до зими теж не можна. Короткий світловий день і низькі хмари ускладнюють роботу пілотів у штурмовиках – вони погано бачитимуть цілі на землі. Хоча не факт, що Путін наважиться на застосування авіації, зазначає Павєл Фельгенгауер. По-перше, це викличне різку реакцію Заходу. А по-друге, щоб дотиснути Україну, Росії необов’язково посилювати військове напруження на Донбасі. Путіна влаштує і політична дестабілізація у Києві (на кшталт подій у Верховній Раді та біля її стін 31 серпня)

Також у Кремлі розраховують на економічний крах України.

Водночас Павєл Фельгенгауер відзначає посилення боєздатності української армії. Її керівний склад як був, так і залишається радянським за своїми навичками (у цьому ЗСУ схожі на російську армію, щоправда не мають досвіду чеченських воєн і не володіють таким ресурсам, як росіяни). Проте і «радянська» наука воювати може приносити плоди. Це українські вояки довели, зокрема, відстоявши на початку червня нинішнього року населений пункт Мар’їнка на Донеччині, констатував Павєл Фельгенгауер. І на потужніший потенціал ЗСУ змушені зважати у Росії, розглядаючи можливість масштабного наступу в Україні.

Тим часом 2 вересня очікується ухвалення попереднього рішення ЄС стосовно продовження санкцій щодо Росії ще на півроку. Саме цього дня відбудеться зустріч офіційних представників Євросоюзу, а в середині вересня відповідну ухвалу мають затвердити на рівні міністрів. Обмеження стосуватимуться 200 російських компаній, приватних осіб та проросійських сепаратистів на Донбасі. Хоча серед фігурантів санкцій немає президента Владіміра Путіна та більшості урядовців Росії.

Зі свого боку, 2 вересня Рада національної безпеки і оборони України теж розгляне питання санкцій проти Росії. Про це заявляв раніше президент Петро Порошенко. В уряді зазначають, що двома розпорядженнями кабмін пропонує застосувати обмеження стосовно 1124 фізичних та 156 юридичних осіб.