Успіхи КНДР в ракетобудуванні породжують чутки «гібридної інформаційної зброї»

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”



Дата публiкацiї - 15.08.2017 13:05 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=27732

Успіх Північної Кореї у випробовуваннях міжконтинентальної балістичної ракети, яка, за повідомленнями, може досягти континентальної території Сполучених Штатів, став можливим, ймовірно, завдяки купівлі потужних ракетних двигунів на чорному ринку, можливо у «Південмашу».

Про це повідомляє The New York Times з посиланням на експертний аналіз під авторством аналітика International Institute for Strategic Studies Майкла Еллемана, передає «Голос Америки».

У відповідь на закид, Секретар РНБО України Олександр Турчинов заявив: «Ця інформація не має під собою жодних підстав, є провокативною за змістом, та, скоріш за все, спровокована російськими спецслужбами для прикриття власних злочинів»

Можливо, це розгадка того, яким чином КНДР так різко досягла успіху після низки невдач запусків ракет, деякі з яких могли бути спричинені зусиллями американців з саботажу в мережі поставок та кібернападами на запуски. Після невдач, Північна Корея змінила інженерні проекти та постачальників, повідомляє NYT.

Аналітики дослідили фотографії лідера Північної Кореї під час інспекцій нових ракетних двигунів і дійшли висновку, що вони зроблені за зразком двигунів, які використовувались для ракет Радянського Союзу. Минулого тижня, Бюлетень атомних наук опублікував детальний аналіз нового двигуна, і також дійшов висновку, що його було зроблено на основі RD-250.

Тільки деякі підприємства колишнього Радянського Союзу могли випускати такі двигуни, і аналітики зосередились на роботі «Південмашу» в Дніпрі, Україна, зазначає видання, адже Південшмаш за часів «холодної війни» виробляв найсмертоносніші ракети радянського арсеналу - SS-18.

«Ймовірно, двигуни надійшли з України – можливо незаконно, - повідомив пан Еллеман, - великим питанням є те, скільки у них ракет і чи продовжують українці їм допомагати. Я дуже стривожений».

Шість років тому, Північна Корея вже намагалась вкрасти ракетні секрети з українського підприємства, але тоді двох громадян Північної Кореї піймали, згідно із звітом ООН. Можливо, Пхеньян повторив спроби після революції в Україні, - припускають аналітики.

Після 2014 року, для Південмаша настали складні часи після того, як росіяни відмінили програму ядерного переоснащення, а також через скорочення бюджетної підтримки. Підприємство накопичило значні борги, пише видання.

«Підвенмашу» вже випадало спростовувати чутки про можливе несанкціоноване співробітництво.

Так, відповідаючи на закиди про співпрацю з Китаєм в сфері ракетно-космічних технологій, підприємство в липні 2017 року зазначило: «Усвідомлюючи свою відповідальність, «Південмаш» не брав, не бере і не має наміру брати участі в будь-якому співробітництві, яке передбачає передачу потенційно небезпечних технологій за межі України. Прийнятною альтернативою «Південмаш» вважає виробництво ракетно-космічної техніки на території України з подальшим її використанням в проектах і програмах із заздалегідь визначеними мирними цілями».

Також не відомо, як саме технологія російських двигунів RD-250 опинилась в Північній Кореї. Еллеман не виключив можливості, що російське ракетне підприємство «Енергомаш» з потужними зв’язками з українським підприємством могло зіграти роль в передачі технології до Північної Кореї. Також, двигуни могли зберігатись на складах в Росії.

Непокоїть не тільки зростання загроз з боку Північної Кореї, але і загрози розповсюдження ракетної зброї, адже українське підприємство продовжує переживати фінансові складнощі. Зараз воно випускає тролейбуси та трактори і займається пошуком нових контрактів, щоб поновити минулу славу, - пише видання.

Від «Аратти»: при всій повазі до колег з NYT, ми не можемо не уточнити деякі факти, які, на наш погляд, наводять на підозру про використання Кремлем поважного видання в інформаційній війні проти України.

Факт перший. Основою для підозр України стало припущення відомих аналітиків про використання КНДР ракетного двигуна RD-250. Зазначений двигун використовувався для старту ракети і її розгону, тобто, цей двигун, за його призначенням в конструкції балістичної ракети виконує суто обмежену функцію, працює лише 120 секунд, оскільки на балістичну траекторію ракету виводить двигун другої ступені, а деяких ракетах - третьої. Про них - в зазначеній статті не йдеться. Як на нас - це, м’яко кажучи дивно, оскільки дальність польоту ракети залежить, як раз, від балістичної траекторії, тобто, повторимо, від другої ступені.

А тепер - найсмішніше. Двигун RD-250 і йому подібні декілька десятків ракетних двигунів на рідкому паливі проектувалися і вироблялися в 60-ті - 70-ті роки минулого століття на території сучасної РФ на військовому науково-виробничому підприємстві «Енергомаш». Зазначений двигун першої супені ракети належить до сімейства рідкопаливних азотних двигунів. Всього їх створено для різних видів рідкого палива, на зазначеному підприємстві, за даними з відкритих джерел, близько 80 різновидів. В тому числі, серед виробів цього НВО стартові двигуни для космічних кораблів «Союз» і «Прогрес».

Що ж українського «Південмашу», то двигунів RD будь-яких модифікацій там виробляли в кількості, неохідній в рамках конкретного проекту МО СРСР, а потвм - спільного з РФ, проекту «Циклон», але не модифікували використовуючи російську документацію. Серійне виробництво балістичних ракет в України припинено з 1992 р. Більш того, всі балістичні ракети на рідкому азотному паливі, які були розташоівані у ШПУ на території України утилізовані десь років 20 тому в присутності іноземних спостерігачів, серед яких були й представники США.

Факт другий. Ракета Р-36М або SS-18 належить до міжконтинентальних ракет на рідкому паливі. Тобто, там конструктивно може бути двигун першої ступені ракети на рідкому паливі RD-250 або будь-який інший аналогічного типу. Ракета Р-36М дійсно вироблялася і розроблялася в Україні на «Південному машинобудівному заводі» за часів СРСР тобто до 1992 р. Більше 100 таких ракет, націлених Кремлем на США були демонтовані і утилізовані на території України близько 20 років тому. Проте більш як 150 ракет Р-36М знаходяться на території РФ і входять до складу іі аеро-космічних військ. Окрім того, на озброєні цих військ, тобто на бойовому чергуванні знаходяться ракети Р-36М2 «Воєвода», виробництва «Південмашу». Ресурс зберегання та використання цих ядерних ракет, виробництва 80-х років минулого століття - вичерпано. З 2014 року, з моменту початку агресії Росії проти України, авторське обслуговування і регламентні роботи на пускових установках зазначенних ракетних комплексів, яке здійснювали фаїівці «ПІвденмашу», за офіційними даними, припинено. Фахівці повернулися в Україну...

Висновки робіть самі.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.