Політв’язні Кремля. Суд над українськими моряками: що відомо напередодні засідання

Автор/джерело -  © BBC

Лефортовський райсуд Москви розгляне питання про продовження арешту 24 українським морякам 15 січня.

ФСБ просить продовжити арешт до 26 квітня. На засідання намагатиметься потрапити українська омбудсмен Людмила Денісова, яке вже прибула до російської столиці.

25 листопада російські прикордонники захопили три кораблі ВМС України, які хотіли пройти через Керченську протоку. 24 українців, які перебували на кораблях, арештували кримські суди, а потім їх перевели у СІЗО у Москві.

Про поїздку до Москви уповноважена Верховної Ради з прав людини написала у Facebook. "Прибула потягом до Москви. (...) Зустрів тимчасово повірений у справах України в Російській Федерації Василь Покотило", - написала пані Денісова.

Разом з омбудсменом до Москви приїхали чотири родича полонених моряків. Інші планують бути у столиці РФ у другій половині дня 14 січня, повідомила Денісова.

Як пише російська інформаційна агенція ТАСС з посиланням на адвоката одного із арештованих Сергія Бадамшина, ФСБ просить суд зробити засідання закритим, а також не оголошувати його результати без узгодження зі слідчим.

Цю інформацію підтвердив і Ніколай Полозов, який належить до групи адвокатів, що захищають українських моряків.

Він заявив, що усі захисники моряків вимагатимуть, щоб засідання було відкритим для журналістів, родичів та представників посольств іноземних країн.

"Позиція команди захисту військовополонених українських моряків - відкриті та прозорі судові засідання", - написав Ніколай Полозов.

Як раніше повідомила прес-секретар Лефортовський суду, слідче управління ФСБ Росії просить продовжити термін арешту українським морякам до 26 квітня.

Засідання заплановане на 9 годину за київським часом.

Стан українців

Під час захоплення українських кораблів у Керченській протоці 25 листопада троє українців були поранені.

Андрій Артеменко отримав осколкове поранення, забиття кисті руки та травмував сухожилля.

Андрій Ейдер має забиття лівого коліна, яке не згинається, рану глибиною 3-4 сантиметри у правій нозі ближче до паху та пересувається на милицях.

Василь Сорока отримав осколкові поранення, важку рвану рану передпліччя лівої руки та пошкодження сухожилля та м’яза руки.

12 січня заступник голови Федеральної служби виконання покарань Валерій Максименко заявив, що здоров’я українців, які перебувають у лікарні слідчого ізолятора, відновили, і найближчим часом їх переведуть до загальних камер.

Наприкінці грудня усі затримані заявили про свій статус військовополонених. Раніше Україна неодноразово заявляла, що російський суд не може їх судити.

За словами уповноваженої Верховної ради з прав людини Людмили Денісової, українці підпадають під визначення військовополонених, яке передбачене Женевською конвенцією, а "якщо це військовополонені, ніякого обміну не може бути на будь-яких злочинців, в тому числі з Російської Федерації".

25 листопада російські прикордонники обстріляли й захопили три кораблі ВМС України, які хотіли пройти через Керченську протоку.

24 українців, які знаходилися на захоплених кораблях, Росія обвинувачує у нелегальному перетині державного кордону організованою групою зі зброєю.

Україна і міжнародна спільнота звинуватили Росію в агресії та вимагають негайного звільнення моряків і кораблів.

На думку Кремля, інцидент у протоці був провокацією з боку України.

Після анексії Криму Росія вважає територіальні води навколо Кримського півострова своїми.

Україна заявила, що згідно з договором 2003 року між державами, військові кораблі мали право на вільний прохід Керченською протокою, а сам напад на ВМС України з боку ФСБ стався вже у нейтральних водах.

Міжнародна група розслідувачів Bellingcat на підставі даних про розташування кораблів підтвердила, що обстріл кораблями ФСБ Росії українського корабля "Бердянськ" відбувся за межами 12-мильної зони від узбережжя Криму.