Мрії більшовиків про псевдофракції у парламенті - черговий міф

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

У ЦВК відсутні законні підстави щодо кооптації народних депутатів, вважають у Секретаріаті Президента.

Вимога народних депутатів щодо заміщення народних депутатів України є незаконною, оскільки 1 червня 2007 року прийнятий Закон України №1114-V «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів» та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергових виборів до Верховної Ради України та заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені) і частиною II цього Закону встановлено, що згаданий закон набирає чинності з дня його опублікування і вводиться в дію одночасно з початком виборчого процесу позачергових виборів до Верховної Ради України, призначених згідно з частиною другою статті 82 Конституції України (за умови юридичного підтвердження неповно важності Верховної Ради України), але не раніше ніж через 60 днів з дня опублікування цього Закону.

На цьому наголосив заступник Глави Секретаріату Президента України Ігор Пукшин.

«Вказана норма розділила на дві частини тотожні за юридичним змістом поняття – набрання чинності та введення в дію закону», – зауважив він. Водночас, за словами Ігоря Пукшина, «з теорії права юристам відомо, що дія закону в часі починається з дня набрання ним чинності».

Цей теоретичний підхід закріплено в Указі Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997. Зокрема, частиною 4 згаданого Указу встановлено, що нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні. Одночасно, частина 3 цього ж Указу передбачає, що громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав. Таким чином, з моменту набрання чинності закон має обов'язковий характер для виконання.

«В теорії права набрання чинності нового закону означає скасування дії попереднього закону, а введення у дію закону означає обов'язковість його виконання», – зауважив І. Пукшин.

За його словами, оскільки вищевказаний закон розділив поняття чинності закону в часі на два поняття: «набрання чинності з моменту опублікування» та «введення в дію через певний проміжок часу», законодавець визначив, що закон вступив у законну силу і є чинним, але ним не можна керуватись у житті. Іншими словами, у нашому випадку стара норма вже не діє, а нова ще не діє, тобто це є по суті «спляча» норма закону.

Законом України №1114-/ від 01 червня 2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів» та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергових виборів до Верховної Ради України та заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені) було внесено зміни, зокрема, до статті 101 «Заміщення депутатів, повноваження яких були достроково припинені» Закону України «Про вибори народних депутатів України», за якими:

визначено строк, протягом якого Центральна виборча комісія має прийняти рішення про визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати за виборчим списком відповідної партії, блоку, – не раніш як на шостий день з дня отримання відповідного рішення про дострокове припинення повноважень депутата (зміни до частини першої статті 101);

у разі оскарження до суду рішення про дострокове припинення повноважень депутата Центральна виборча комісія приймає рішення щодо визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати після набрання законної сили рішенням суду (зміни до частини першої статті 101);

виключено норму частини третьої статті 101 щодо права партії (блоку) після завершення виборів приймати рішення про «обнулення» власних виборчих списків кандидатів в народні депутати, виключати з таких списків окремих осіб та порядку прийняття Центральною виборчою комісією рішення про виключення з виборчих списків осіб.

Закон було офіційно опубліковано у інформаційному бюлетені «Президентський вісник» № 12 від 2 червня 2007 року.

Таким чином, з 2 червня Закон набрав чинності. За цих обставин є підстави стверджувати, що зазначеними змінами вже скасовано попередню

редакцію частини першої та частину третю статті 101 Закону України «Про вибори народних депутатів України», а отже попередня редакція частини першої та частина третя статті 101 Закону зараз не можуть застосовуватися, зокрема Центральною виборчою комісією.

Водночас нова редакція частини першої статті 101 ще не введена в дію, тобто ще не діє і не може застосовуватись на практиці, її введення в дію відбудеться тільки через 60 днів після опублікування Закону, а саме 2 серпня 2007 року.

За таких обставин протягом 60 днів після опублікування Закону (з 2 червня по 2 серпня 2007 року) відсутня діюча норма частини першої статті 101 Закону України «Про вибори народних депутатів України», як наслідок, – відсутній механізм прийняття Центральною виборчою комісією рішення про визнання народним депутатом наступного за черговістю у списку кандидата у народні депутати.

«Таким чином, у Центральної виборчої комісії відсутні законні підстави для прийняття рішення щодо заміни таких народних депутатів, на основі старої норми Закону України «Про вибори народних депутатів», яка вже не діє. Не може Центральна виборча комісія прийняти відповідне рішення і на підставі нової норми Закону України «Про вибори народних депутатів», оскільки така норма ще не діє», – заявив Ігор Пукшин.