Буковина готується відзначити 150-річчя від дня народження Івана Франка

Автор/джерело -  © «Західна iнформаційна корпорація»

Низку літературно-мистецьких, публіцистичних, книговидавничих подій буде проведено на Буковині до 150-річчя Каменяра.

27 серпня 2006 року - 150 років від дня народження Івана Франка

Серед заходів: науково-практичні конференції «Іван Франко і Гуцульщина» (в м. Вижниця), «Іван Франко і Буковина» (в Чернівцях), тематичний концерт за участі майстрів мистецтв України в залі обласної філармонії, а також літературно-мистецький вечір «Нам пора для України жить», «круглі столи» «Іван Франко – український Мойсей», «Іван Франко і національно-патріотичне виховання молоді».

Ювілею Каменяра буде також приурочений вихід у світ книги професора Богдана Мельничука «Іван Франко і Буковина», видання спецвипуску журналу «Ластівка», цикл теле- і радіопередач, створених творчим колективом обласної державної телерадіокомпанії.

До акцій під егідою обласного управління культури активно долучаються освітяни, науковці Чернівецького національного університету, активісти обласного об’єднання «Просвіта», Товариства «Український Народний Дім», працівники обласних бібліотек.

Франко Іван Якович (народився 27.VIII 1856, с.Нагуєвичі, помер 28.V 1916, Львів) - великий український письменник, вчений, громадський і політичний діяч революційно-демократичного напрямку. Походив з сім'ї селянина-коваля. В 1875 вступив до Львівського університету. Закінчив Чернівецький університет 1891. Брав активну участь в організаційно-освітній і пропагандистській діяльності серед робітників, читав лекції з політичної економії в робітничих гуртках, виступав у робітничій газеті "Праця" ("Praca"). Іван Франко - ініціатор перших українських революційно-демократичних періодичних видань ("Громадський друг", "Дзвін", "Молот"). Перші вірші Франко надрукував 1874 у студентському журналі "Друг". У 2-й половині 70-80-х рр. Створив поезії високого ідейного і художнього звучання - "Гімн" ("Віічний революціонер"), "Каменярі", "Товаришам з тюрми", "На суді", "Беркут", "Вольні сонети", "Тюремні сонети", що увійшли до збірки "Звершин і нихзин" (1887). Наступні збірки "Зів'яле листя" (1896), "Мій Ізмарагд" (1897), "Із днів журби" (1900), "Semper tiro" (1906) - класичні зразки громадсько-політичної, філософської й інтимної лірики. Визначні поеми - "Панські жарти" (1887), "Смерть Каїна" (1889), "Сурка" (1890), "Похорон" (1899), "Іван Вишенський" (1900) та ін. Поема "Мойсей" (1905) написана під впливом революції 1905-1907 в Росії.