Цінова війна. Попри пропагандистські лохотрони уряду, хліб та борошно дорожчають

Автор/джерело -  © Українська правда

За останні 5 місяців в Україні простежується чітка тенденція подорожчання хліба й істотного подорожчання борошна вищого сорту.

За даними Державної інспекції з контролю за цінами з 30 травня по 23 жовтня поточного року хліб із борошна I сорту подорожчав на 5,7%.

При цьому з 22 по 23 жовтня в 24 регіонах України не спостерігалися зміни рівня роздрібних цін у торговельних підприємствах, крім 3 регіонів.

Подорожчання житньо-пшеничного хліба відбулося на 6,1%. При цьому з 22 по 23 жовтня в 25 регіонах ціни не змінилися, крім 2 регіонів.

Разом з тим, вартість хліба із борошна вищого сорту, у тому числі батону, виросла на 7,3% (з 22 по 23 жовтня в 23 регіонах рівні цін не змінилися, крім 4 регіонів).

Разом із тим, за 5 місяців борошно вищого сорту подорожчало на 28,5% (з 30 травня по 23 жовтня в 26 регіонах, крім одного, де ціни не змінилися).

Як відомо, подорожчання хліба в регіонах почалося з квітня-травня поточного року.

Незважаючи на наміри уряду установити жорсткий контроль за цінами на продукти харчування, у низці регіонів України вже підвищилися ціни на хліб.

За прогнозами експертів, до кінця року можна чекати подорожчання хліба на 20% від літнього рівня цін. Водночас, за більш песимістичними прогнозами, ціна на хліб може вирости на 30-50%.

Від “Аратти”: В країні, де замість ринку та нормальних економічних відносин існують лише “базари” та “розводи по-понятіям” проФФесіоналів із кримінальним минулим та такою ж перспективою на майбутнє, - годі на що сподіватися.

Бо фермер не має жодного стимулу вирощувати зерно, оскільки він твердо, наперед, знає: державні чиновники його цинічно пограбують і він не матиме навіть теоретичного шансу на справедливість.

Бо політикани, які під тексти суфлерів гучно проголошують абсурдні промови, навряд чи уявляють, що таке механізм державного керування і бачать у державних посадах виключно спосіб накосити бабла у власні кишені.

Бо народ, якого шоденно обкрадають і грабують, наївно сподівається, що оці, на горі, колись накрадуться і дадуть їм, маленьким українцям, спокійно жити.

Можемо сказати лише одне: суспільна байдужість є лише благодатним ґрунтом для процвітання корупції та клептоманії. А закритий і непрозорий ринок (а це те, що ми маємо в Україні) вигідний лише місцевим гендлярам і спекулянтам, які під гаслом “захисту національного виробника” від конкуренції, лишень охороняють власні статки та комфорне існування у бандитській системі квазідержави.