Гримаси правосуддя. В Одесі судять по-понятіям

Автор/джерело -  © УНІАН

До сплати 220 гривень штрафу засудив журналіста газети „Полтавська громада” Ігоря Загребельного за участь у суботній акції протесту проти відкриття в центрі Одеси пам’ятника російській імператриці Катерині II суд Суворовського району Одеси

Про це повідомив одеський юрист Олександр Славський.

За його словами, „зусиллями керівних посадовців Одеського міськуправління та Суворовського райвідділу міліції Одеси сьогоднішній судовий розгляд діянь, інкримінованих журналісту Загребельному, відбувся без участі кваліфікованого захисника підсудного”.

Як стверджує юрист, “старший лейтенант міліції Ігор Черега, що допитував журналіста, заборонив йому зробити телефонний дзвінок з відділення міліції, а міліцейське керівництво, в свою чергу, відмовилося підтвердити місцезнаходження журналіста. Відмовили йому також у зустрічі з адвокатом та особами, які впродовж суботи-неділі його розшукували”.

За словами Славського, лише завдяки зусиллям члена Громадської колегії при МВС України Володимира Чемериса на третій день розшуку Загребельного було встановлено, що, всупереч твердженням офіцерів одеської міліції про відсутність громадянина Загребельного серед затриманих у суботу осіб, насправді його утримували дві ночі під вартою у відділенні міліції Суворовського району.

Суворовський райсуд розглянув справу ІЗагребельного, який нібито скоїв протиправні діяння на території іншого району, про що стверджував представник міліції, і ухвалив оштрафувати винуватця на 220 грн. відповідно до вимог ст. 173 і 185 Кодексу про адміністративні правопорушення за „дрібне хуліганство та злісну непокору працівникам міліції”.

В інтерв’ю журналістам Загребельний заявив, що „суддя дуже поспішав ухвалити вердикт і відхилив моє клопотання про залучення до розгляду справи мого захисника, який прибув до суду буквально через півгодини після винесення вердикту”.

Як повідомлялося раніше, 27 жовтня шістьох учасників акції протесту проти відкриття в Одесі пам’ятника російській імператриці Катерині II, затриманих під різними приводами працівниками міліції Шевченківського та Порто-Франківського відділень міліції, звільнено з-під варти після 22-ї години.

Від “Аратти”: судячи із інформації адвоката, притягати до відповідальності потрібно не журналіста, а співробітників МВС, як мінімум - за перевищення службових повноважень за обтяжуючих обставин.

Бо ніхто не має права не тільки безпідставно тримати громадянина у “мавп'ятнику” райвідділу та й ще - аж три доби, а й просто, без достатніх законних підстав, перевіряти документи, вимагати вчиняти якісь дії, доставляти до райвідділків міліції та опорних пунктів. Тим більше - у наглий спосіб брехати його близьким та колегам про місце знаходження затриманного і не дозволяти затриманому самому повідомити про це своїх родичів. Співробітники МВС також не мають права відмовляти затриманому у кваліфікованому захисті його інтересів, а тим більше - адвокату у допуску до його клієнта.

Всі перераховані дії співробітників міліції, кваліфікуються Кримінальним Кодексом, як злочин, пов'язаний із брутальним порушенням прав громадянина, гарантованних Конституцією України.

Суддя також вчинив не правосуддя, а дії, які мають ознаки кримінального злочину, бо, наразі, ні про яке всебічне вивчення обставин правовопорушення чи доведеності самої події вчинення правопорушення - не було й мови. Оскільки, "свідками" у суді виступали лише міліціонери - то суддя явно виніс неправосудний вирок, бо, нібито правопорушення, за рапортами самих міліцаїв, відбувалося у громадському місці за скупчення великої кількості громадян. В цьому випадку, їхні рапорти не є й не можуть бути доказом у справі, яким є свідчення свідка, який випадково опинився на місці правопорушення. Не підтвердженні цивільнми свідками звинувачення правоохоронців є спробою незаконного притягнення до віповідальності громадянина та свідомого введення в оману правосуддя. І, до речі, суддя - це добре знає, як і розуміє, що за неправосудне рішення має нести відповідальність.

Не відомо тільки, що робить у Одесі прокуратура? І як ГПУ контролює своїх співробітників, адже казати, що відбувається надзірна функція системи ГПУ, закріплена Конституцією - просто язик не повертається. Тільки повертається вухо, щоб почути, як пан Медведько покарає усіх винних, і принесе публічні вибачення постраждалому журналістові.