Чи «начхати» нам на тополиний пух?..

Автор/джерело -  © Ірина КУШИНСЬКА, «Високий Замок»



Дата публiкацiї - 29.06.2006 13:14 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=407

Третє тисячоліття, за прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, пройде саме під знаком алергії, яка відвойовує першість у серцево-судинних й інших недуг. Алергію «охрестили» хворобою XXI століття.

«Давай подивимося, чому у тебе горлечко свербить...»

Всюдисущий тополиний пух, що “розгулявся” у цю пору, одних вже “налякав і вигнав” у відпустку, інших – насторожує: “А чи безпечно це?..”. Принаймні вже не раз довелося мені чути у маршрутках співчутливо-розуміюче у відповідь на чийсь “а-пчих”: “Це ж тополя цвіте…”.

- Тополиний пух насторожує людей тому, що його неможливо не помітити, – запевняє лікар-алерголог вищої категорії Львівської обласної дитячої спеціалізованої лікарні Оксана Задворна (на фото). – Він лежить під ногами, літає у повітрі, потрапляє під час дихання до рота, носа, горла… Ми його бачимо - вже тому більшість хворих помилково вважає, що саме пух є основною причиною їхніх проблем. Він справді є алергеном, але у цей період цвіте дуже багато лугових рослин, які частіше викликають алергію.

Кожен третій - алергетик

Насамперед треба точно “вирахувати” винуватця алергії. Для цього слід звернутися до алерголога, який визначить алерген і призначить відповідне лікування. Легковажити не варто – це захворювання має здатність посилюватися і може ускладнитися бронхіальною астмою, ураженнями шкіри й інших внутрішніх органів.

Алергія на пилок рослин – поліноз – дебютує переважно у дітей з 5-6-річного віку і молодих людей. Проявляється вона здебільшого як гостра респіраторна інфекція (але в основному без підвищення температури тіла), у нетиповий для застуд літній період і затримується надовше, ніж звичайна вірусна інфекція. Стан хворих погіршується у сонячну суху погоду і поліпшується – у дощову. Алергія на пилок починається вже з березня і може тривати до осені. Рослини, пилок яких спричиняє алергію, об’єднуються у три великі групи: дерева, злакові трави і бур’яни.

Отож, якщо:

- ніс “замуровує”, або дошкуляє свербіння в носі (лікарі називають ще свербіння кінчика носа і потирання його рукою “алергічним салютом”), з якого тече “невпинним” потоком прозорий водянистий слиз, “нападає” пчихання, обличчя набрякає, а під очима у вигляді темних чи синіх кіл проступають так звані алергічні ліхтарі (їх алергологи називають також “алергічним сяйвом”) - можливий пилковий риніт;

- очі червоніють, сверблять і сльозяться, на яскраве світло - “ріжуть”, повіки розпухають - ознаки алергічного кон’юнктивіту;

- з’являється нав’язливий удушливий кашель “зі свистом”, затруднене дихання в грудях – симптоми пилкової бронхіальної астми;

- шкіра червоніє, появляються свербіж і висипання. Найчастіше страждають відкриті ділянки – обличчя, шия, кисті, руки до ліктя, ноги до колін – прояви алергічного дерматиту.

Серед алергологів побутує популярний вислів: “При лікуванні алергії треба стати Шерлоком Холмсом”. Це насправді так, бо основне у лікуванні алергії – з’ясувати алерген і, за можливістю, уникати контакту з ним. Таким чином можна обійтися навіть без медикаментів. Радикальний метод - спланувати собі відпустку у період цвітіння алергена і “втекти” з небезпечної для здоров’я зони. Поспішити найліпше до моря – вітер з моря не містить пилку рослин.

Якщо “втекти” не вдається, можна в домашніх умовах намагатися знизити контакт з пилком рослини-алергена до мінімуму:

- незважаючи на гарну теплу погоду, потрібно уникати прогулянок на вулиці у період цвітіння цієї рослини. Гуляти найкраще після дощу, коли атмосфера очищається від пилку рослин. Особливо остерігатися слід прогулянок зранку, коли концентрація пилку в повітрі найбільша;

- сполоснути обличчя, руки і все, що “реагує”, – очі, ніс, горло. Загалом рекомендують після прогулянок прийняти душ;

- у помешканні часто робити вологі прибирання, а вікна затулити густими сіточками, які б затримували пилок, що усюди проникає;

- виходячи на вулицю, одягати затемнені окуляри;

- подорожуючи в автомобілі, закривати вікна, особливо за містом;

- не прикрашати помешкання польовими чи луговими букетиками (алергетик перестане пчихати лише тоді, коли такий “віничок” винесуть за межі квартири);

- косити і перевертати сіно – робота не для алергетика! Під час сінокосу спостерігаються найважчі алергічні реакції – це і є та відома в народі “сінна лихоманка”;

- після прийому протиалергічних препаратів настає бажане полегшення, але це не означає, що можна зволікати з візитом до алерголога. Саме лікар призначить відповідне лікування, яке позбавить від хвороби, попередить важчі прояви алергії і її прогресування.

- Найдієвішим методом лікування полінозу, - запевняє Оксана Іванівна, - є проведення у зимовий період курсу специфічної алерговакцинації, яка докорінно змінює і нормалізує відповідь організму на контакт з винуватцями полінозу.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.